Лист до євреїв 13:1—25
13 Нехай між вами і далі панує братерська любов.+
2 Не забувайте про гостинність*,+ бо завдяки їй декотрі, самі того не знаючи, прийняли ангелів.+
3 Пам’ятайте про тих, хто у в’язниці*,+ немовби ви були ув’язнені з ними,+ і про тих, над ким знущаються, бо й самі ви в тілі*.
4 Нехай кожен з пошаною ставиться до шлюбу, а подружнє ложе хай не буде опоганене,+ тому що Бог судитиме розпусників* і перелюбників.+
5 Виявляйте своїм способом життя, що ви не маєте любові до грошей,+ натомість задовольняйтеся тим, що у вас є.+ Адже він сказав: «Я ніколи тебе не полишу й ніколи тебе не покину».+
6 У такому разі ми зможемо сміливо говорити: «Єгова* — мій помічник, я не буду боятися. Що зробить мені людина?»+
7 Пам’ятайте про тих, хто бере провід серед вас+ і хто навчив вас Божого слова, і, роздумуючи про добрі результати, яких вони досягають у своєму житті, наслідуйте їхню віру.+
8 Ісус Христос той самий — і вчора, і сьогодні, і завжди.
9 Не дозвольте, щоб вас звабили різні чужі вчення, бо серце ліпше зміцняти незаслуженою добротою, а не їжею*, адже вона не приносить пожитку тим, хто надає їй надто великого значення.+
10 У нас є жертовник, з якого не мають права їсти ті, хто виконує священне служіння в наметі.+
11 Адже тіла тварин, чию кров первосвященик вносить у святе місце як приношення за гріх, спалюють поза табором.+
12 Тому Ісус, щоб освятити народ своєю кров’ю,+ також зазнав страждань за брамою міста.+
13 Тож вийдімо до нього поза табір, зносячи зневагу, яку зносив він.+
14 Бо тут ми не маємо постійного міста, а з нетерпінням чекаємо міста прийдешнього.+
15 Через Ісуса завжди приносьмо Богові жертву хвали,+ тобто плід наших уст,+ що привселюдно звіщають його ім’я.+
16 Крім того, не забувайте робити добро й ділитися з іншими тим, що маєте,+ бо такі жертви дуже приємні Богу.+
17 Слухайтесь тих, хто бере провід серед вас,+ і будьте покірні,+ бо вони безперестанку дбають про вас* як ті, хто має за це відповісти.+ Тоді вони робитимуть це з радістю, а не зітхаючи, що завдавало б вам шкоди.
18 Продовжуйте молитися за нас, бо ми впевнені, що маємо чисте* сумління, оскільки в усьому бажаємо поводитись чесно.+
19 І особливо прошу вас молитися, щоб я швидше повернувся до вас.
20 Тож нехай Бог миру, який воскресив з мертвих нашого Господа Ісуса — великого пастиря+ овець, що приніс Богові кров вічної угоди,—
21 спорядить вас усім необхідним для виконання його волі і нехай здійснює в нас через Ісуса Христа те, що приємне в його очах. Йому слава на віки вічні. Амінь.
22 Дуже прошу вас, брати: терпеливо вислухайте ці слова заохочення, бо я написав вам короткого листа.
23 Хочу, щоб ви знали, що нашого брата Тимофія вже звільнено. І якщо він невдовзі прийде, то буде зі мною, коли ми побачимося з вами.
24 Передайте мої вітання всім, хто бере провід серед вас, а також усім святим. Шлють вам вітання ті, що в Італії.+
25 Хай з усіма вами буде незаслужена доброта.
Примітки
^ Або «доброту до сторонніх».
^ Букв. «зв’язаних; тих, хто в кайданах».
^ Або, можливо, «немовби ви страждали з ними».
^ Див. додаток А5.
^ Тобто правилами про їжу.
^ Або «ваші душі».
^ Букв. «добре».