Книга Ісаї 9:1—21

9  Але пітьма не буде такою, як у минулому, коли край гнобили, коли землю Завуло́нову та землю Нефтали́мову зневажали.+ Пізніше Він звеличить той край — приморський шлях, що біля Йордану, Галілею інших народів.   Народ, що ходив у темряві,побачив велике світло,воно засяяло над людьми,які жили в краю густої тіні.+   Ти зробив цей народ численнимі дав йому радість велику. Вони тішаться перед тобою,як тішаться люди в жнивачи тоді, коли ділять здобич.   Як і за днів поразки Мідія́на,ти розтрощив ярмо, яке обтяжувало їх,і зламав різку, якою їх били по спині, палицю того, хто гнав їх до роботи.+   Усякий чобіт, що гупає, аж трясеться земля,та одяг, просякнутий кров’ю,будуть поживою для вогню.   Дитина народилася нам,+син даний нам. Влада* буде на його плечах,+і зватимуть його Чудовий порадник,+ Могутній бог,+ Вічний батько, Князь миру.   Його влада* пошириться всюдиі миру не буде кінця,+коли він царюватиме, сидячи на Давидовому престолі;+те царство буде міцно поставлене+і триматиметься на справедливості+ й праведності+відтоді і повік. Ревність Єгови, Бога військ, здійснить це.   Єгова послав слово Якову,і воно сповнилось на Ізра́їлі.+   Його почує весь народ —Єфре́м і жителі Сама́рії. Бо через пиху та зухвалість свого серця вони говорять: 10  «Хоча цегляні будинки попадали,ми побудуємо нові з тесаного каміння.+ Хоча сикомори зрубані,ми замінимо їх кедрами». 11  Проте Єгова підніме проти нього Рецı́нових супротивників,підбурить його ворогів. 12  Сирія прийде зі сходу, а філісти́мляни — із заходу*,+і відкриють вони пащу та пожеруть Ізра́їля.+ Отже, гнів його не відвернувся,а рука його все ще простягнута.+ 13  Бо народ цей не повернувся до Того, хто його уразив,не шукав Єгову, Бога військ.+ 14  Тож Єгова в один день відсіче Ізра́їлевіголову і хвіст, пагін та комиш*.+ 15  Старійшина і високошановний чоловік — то голова,а пророк, що вчить неправдиво,— то хвіст.+ 16  Провідники цього народу зводять людей на хибний шлях,і ті, кого вони ведуть, охоплені сум’яттям. 17  Тому Єгова не буде тішитись їхніми юнакамиі не матиме милосердя до їхніх сиріт* і вдів,бо всі вони відступники та злочинці,+і уста кожного говорять безглуздя. Отже, гнів його не відвернувся,а рука його все ще простягнута.+ 18  Зло спалахнуло, як полум’я,пожираючи тернину й бур’ян,воно розгориться в лісових хащах,які здіймуться вгору клубами диму. 19  Від люті Єгови, Бога військ,запалала земля,і люди стануть поживою для вогню. Ніхто не пощадить навіть брата свого. 20  Один буде різати м’ясо справа,але залишиться голодний,інший буде їсти зліва,але не насититься. Кожен їстиме м’ясо власної руки: 21  Манасı́я пожиратиме Єфре́ма,а Єфре́м — Манасı́ю,і разом вони повстануть на Юду.+ Отже, гнів його не відвернувся,а рука його все ще простягнута.+

Примітки

Або «уряд; правління; князівська влада».
Або «уряд; правління; князівська влада».
Букв. «ззаду».
Або, можливо, «пальмову гілку і очеретину».
Або «дітей, які залишилися без батька».

Коментарі

Медіафайли