Книга Осії 2:1—23
2 Скажіть своїм братам: “Ви мій народ*!”+ —а сестрам: “Ви жінки, яким виявлено милосердя*!”+
2 Звинувачуйте свою матір, звинувачуйте її,бо вона мені не жінка,+ а я їй не чоловік.
Нехай вона відкине від себе проституцію*і від своїх грудей перелюб.
3 Інакше я роздягну її догола, зроблю такою, якою вона була в день, коли народилась.
Я оберну її в пустелю,у безводний край,і погублю її спрагою.
4 Над її синами я не змилосерджуся,бо вони народжені від проституції*.
5 Їхня мати займалася проституцією*.+
Та, що носила їх в утробі, поводилась безсоромно+ й казала:
“Я піду за своїми коханцями,+які дають мені збіжжя і воду,вовну і льон, олію і напої”.
6 За це я перегороджу їй дорогу тернами,зведу перед нею кам’яний мур,щоб вона не знайшла своїх стежок.
7 Вона побіжить за своїми коханцями, але не дожене їх,+буде шукати їх, але не знайде.
І скаже вона: “Піду-но я, повернуся до свого першого чоловіка,+бо тоді мені було ліпше, ніж тепер”.+
8 Вона не розуміла, що це я давав їй збіжжя,+ молоде вино та олію,це я обсипа́в її сріблом і золотом,яке вона використовувала для Ваа́ла.+
9 Тому я зроблю інакше: відберу своє збіжжя в жниваі молоде вино в час збору врожаю,+здеру з неї вовняний і лляний одяг, який я дав їй і яким вона прикриває свою голизну.
10 Я відкрию наготу тієї жінки на очах її коханців,і ніхто не врятує її з моєї руки.+
11 Покладу я край усім її веселощам:
святам,+ новомісяччям, суботам і всім урочистостям.
12 Я спустошу її виноградники та обдеру її фігові дерева, про які вона говорила:
“Це плата, яку я отримала від своїх коханців”.
Я перетворю їх на ліс,і польові звірі їх пожеруть.
13 Я відплачу їй за всі ті дні, коли вона приносила жертви Ваа́лам,+коли вдягала сережки та інші оздоби і бігла за своїми коханцями,а про мене забувала»,+ — промовляє Єгова.
14 «Тому я вмовлю її,поведу в пустелюі буду говорити з нею, щоб завоювати її серце.
15 Потім я поверну їй виноградники+і дам долину Ахо́р+ як браму надії.
Там вона відізветься до мене, як за днів своєї молодості,як у день, коли вона вийшла з Єгипту.+
16 Відтоді,— промовляє Єгова,—вона буде називати мене своїм чоловіком і вже не називатиме своїм власником*.
17 Я не дозволю їй вимовляти імена Ваа́лів,+і їхні імена не будуть більше згадуватися.+
18 Того дня заради свого народу я укладу угоду з польовими звірами,+з небесними птахами і створіннями, що повзають по землі.+
А лук та меч я зламаю, припиню війну в цьому краї+і дам своєму народові жити* спокійно.+
19 Я заручуся з тобою, щоб ти була моєю повіки,заручуся в праведності, справедливості,у відданій любові та милосерді.+
20 Я заручуся з тобою у вірності,і ти будеш знати мене, Єгову.+
21 Того дня я відповім,— каже Єгова,—відповім небесам,а вони дадуть відповідь землі.+
22 Земля ж відповість збіжжю, молодому вину та олії,а ті дадуть відповідь Єзреї́лу*,+
23 і я посію його для себе на землі, немов зерно.+
Я змилосерджуся над непомилуваною*і скажу не своєму народу*: “Ти мій народ”,+а він промовить: “Ти Бог мій”».+
Примітки
^ Або «неморальність; розпусту».
^ Або «неморальності; розпусти».
^ Або «неморальністю; розпустою».
^ Або «ваа́лом».
^ Букв. «лежати».
^ Озн. «Бог засіє насіння».