Прислів’я 1:1—33
1 Прислів’я Соломона,+ сина Давидового,+ царя Ізра́їля,+
2 написані для того, щоб можна було здобути* мудрість+ і прийняти повчання,щоб зрозуміти мудрі вислови,
3 щоб отримати повчання,+ яке допомагає набути проникливості,праведності,+ розсудливості*+ і принциповості*,
4 щоб наділити недосвідчених далекоглядністю+і юнаків — знанням та вмінням мислити.+
5 Мудрий слухає та приймає ще більше настанов,+розумний знаходить мудре керівництво*,+
6 щоб розуміти прислів’я і загадкові вислови*,слова мудрих та їхні загадки.+
7 Страх* перед Єговою — це початок знання.+
Тільки безглузді нехтують мудрістю і повчанням.+
8 Прислуха́йся, мій сину, до повчання батька+і не відкидай настанов* своєї матері,+
9 бо вони — мов розкішний вінець на твоїй голові+та гарна прикраса на твоїй шиї.+
10 Сину мій, якщо грішники будуть спокушати тебе, не піддавайся.+
11 Вони говоритимуть: «Ходи з нами.
Будемо чатувати в засідці, щоб пролити кров,і підстережемо ні в чому не винних людей.
12 Поглинемо їх живцем, як могила*,поглинемо цілком, як поглинає яма тих, хто в неї сходить.
13 Ми захопимо всі їхні коштовності,награбованим добром наповнимо свої доми.
14 Ти повинен приєднатися до нас*,і ми будемо порівну ділити між собою награбоване*».
15 Сину мій, не йди з ними.
Не ступай на їхню стежку,+
16 бо їхні ноги біжать до зла,ці люди квапляться проливати кров.+
17 Марно натягувати сітку, коли це бачать птахи.
18 Тому грішники чатують у засідці, щоб пролити кров;вони підстерігають людей, щоб забрати в них життя*.
19 Такими дорогами ходять ті, хто шукає нечесних прибутків,а вони позбавлять життя* своїх власників.+
20 Справжня мудрість+ голосно промовляє на вулиці,+на ринкових площах підносить свій голос,+
21 на розі* метушливих вулиць кличе вона,при міських брамах говорить:+
22 «Доки ви, недосвідчені, будете любити недосвідченість?
Доки ви, насмішники, будете тішитись, насміхаючись над іншими?
Доки ви, безглузді, будете ненавидіти знання?+
23 Прислу́хайтесь до мого докору*,+тоді я виллю для вас свій дух;я сповіщу вам свої слова.+
24 Кликала я, та ви відкидали мене,простягала до вас свої руки, та ніхто не звертав уваги.+
25 Ви нехтували усіма моїми порадамиі докорів моїх не приймали.
26 Тому я теж посміюся з вашого лиха,глузуватиму, коли прийде те, чого ви жахаєтесь,+
27 коли воно прийде, мов буря,коли лихо надійде, мов той буревій,коли прийде на вас страждання і біда.
28 Тоді вони мене кликатимуть, але я не відповім,завзято шукатимуть, але не знайдуть,+
29 бо вони зненавиділи знання+і відкинули страх перед Єговою.+
30 Вони не зважали на мої порадиі погорджували всіма моїми докорами.
31 Тому хай розплачуються* за свої вчинки+і насичуються власними задумами*.
32 Недосвідчених погубить їхнє свавілля,і безглуздих знищить самовдоволеність.
33 А хто мене слухає, той житиме безпечно+і не буде боятися жодного лиха».+
Примітки
^ Букв. «знати».
^ Або «справедливості».
^ Або «безсторонності».
^ Або «вміле керівництво».
^ Або «притчі».
^ Або «благоговіння».
^ Або «закону».
^ Або «в нас буде спільний мішок (гаманець)».
^ Або «кинь свій жеребок з нами».
^ Або «їхні душі».
^ Або «душı́».
^ Букв. «в голові».
^ Або «поверніться назад, коли я докоряю».
^ Букв. «їдять з плодів».
^ Або «підступами; планами».