Псалми 139:1—24

Для диригента. Псалом Давида. Пісня. 139  Єгово, ти дослідив мене і знаєш про мене все.+   Ти знаєш, коли я сідаю і коли встаю,+ще здалеку розпізнаєш мої думки.+   Спостерігаєш* ти за мною, коли я ходжу і коли лягаю,тобі відомі всі мої дороги.+   Ще немає слів на моєму язику,а ти, Єгово, вже добре знаєш їх.+   Охороняєш ти мене ззаду і спередуі кладеш свою руку на мене.   Таке знання незбагненне* для мене,воно настільки глибоке, що не можу його осягнути*.+   Куди я піду від духу твого? Куди втечу від твого обличчя?+   Якби я зійшов на небо, ти був би там,якби зробив собі ложе в могилі*, ти був би й там.+   Якби я полетів на крилах ранкової зорі,щоб оселитися біля найдальшого моря, 10  навіть там твоя рука мене водила бі права рука твоя тримала б.+ 11  Якби я сказав: «Пітьма точно сховає мене!» —то ніч стала б світлом довкола мене. 12  Для тебе темрява не була б непроглядною,для тебе ніч була б ясна, як день,+темрява для тебе — як світло.+ 13  Ти створив мої нирки,з усіх боків огородив* мене в утробі матері.+ 14  Я благоговію перед тобою і вихваляю тебе за те, що я дивовижно створений.+ Діла твої чудові,+і я* це добре знаю. 15  Мої кістки не були сховані від тебе,коли ти творив мене таємно,коли ткав мене в утробі*.+ 16  Очі твої бачили мій зародок,у книзі твоїй були записані дні,коли мали формуватись усі його частини,хоча жодної з них ще не було. 17  Як же я ціную думки твої!+ Які численні вони, Боже!+ 18  Якби я спробував їх полічити, їх було б більше, ніж піщинок.+ Коли я прокидаюсь, я й далі з тобою*.+ 19  Боже, якби ти погубив неправедного!+ Тоді б віддалились від мене люди жорстокі*, 20  ті, хто говорить проти тебе, маючи лихий намір*. Вони твої вороги, вони вживають ім’я твоє нешанобливо.+ 21  Єгово, хіба ж я не маю ненависті до тих, хто ненавидить тебе?+ І хіба не відчуваю відрази до тих, хто повстає проти тебе?+ 22  Я відчуваю до них лише ненависть,+вони стали мені ворогами. 23  Боже, досліди мене і пізнай моє серце,+випробуй мене і дізнайся про мої тривожні* думки.+ 24  Подивися, чи я не схиляюсь до згубного шляху,+і веди мене+ дорогою вічною.

Примітки

Букв. «вимірюєш».
Або «надто дивовижне».
Або «його надто багато для мене, щоб зрозуміти».
Або «шео́лі», тобто спільній могилі людства. Див. глосарій.
Або, можливо, «виткав».
Або «моя душа».
Букв. «в глибинах землі».
Або, можливо, «я б і далі лічив їх».
Або «винні у пролитті крові».
Або «за своїм міркуванням».
Або «неспокійні».

Коментарі

Медіафайли