Друга книга царів 4:1—44
4 Одна жінка, дружина пророчого сина,+ прийшла до Єлисея і сказала зі слізьми на очах: «Помер мій чоловік, твій слуга. Ти знаєш, що він завжди боявся Єгови.+ Але він був боржником одного чоловіка, який тепер прийшов і хоче забрати обох моїх дітей у рабство».
2 Єлисей запитав: «Що мені для тебе зробити? Скажи, що ти маєш вдома?» Вона відповіла: «Твоя служниця не має нічого, крім дзбанка* олії».+
3 Тоді він сказав: «Піди і позич порожні посудини у всіх сусідів. Набери якомога більше.
4 Потім повернись додому і закрий двері за собою та своїми синами. Наливай олію в кожну посудину і, наповнивши, відставляй убік».
5 І вона пішла.
Коли жінка закрила двері за собою і своїми синами, вони стали підносити їй посудини, а вона наливала туди олію.+
6 Наповнивши посудини, вона сказала одному зі своїх синів: «Подай наступну».+ Він відповів: «Більше немає». І тоді олія перестала литись.+
7 Жінка пішла до Божого чоловіка і про все йому розповіла. Він сказав: «Піди продай олію і віддай борги, а на решту житимеш ти і твої сини».
8 Якось Єлисей пішов у Шуне́м,+ і там одна знатна жінка вмовила його поїсти в неї.+ Відтоді, проходячи повз її дім, він щоразу заходив до неї поїсти.
9 Тому вона сказала своєму чоловікові: «Я знаю, що Божий чоловік, який завжди заходить до нас,— святий.
10 Будь ласка, зробімо для нього невелику кімнату на даху+ і поставмо там ліжко, стіл, стілець і світильник. Коли він буде заходити до нас, то зможе там зупинятись».+
11 Одного дня Єлисей прийшов туди, піднявся у свою кімнату і ліг.
12 Він сказав своєму слузі Геха́зі:+ «Поклич цю жінку, шунамітя́нку».+ Той покликав, і вона прийшла.
13 Єлисей сказав Геха́зі: «Будь ласка, передай їй: “Через нас ти зносиш усі ці незручності.+ Що для тебе зробити?+ Може, поговорити про тебе з царем+ чи начальником війська?”» Але вона відповіла: «Ні, не треба, бо я безпечно живу серед свого народу».
14 Єлисей запитав: «Що ж тоді зробити для неї?» Геха́зі відповів: «У неї немає сина,+ а її чоловік вже старий».
15 Тоді Єлисей сказав: «Поклич її». Геха́зі покликав жінку, і вона прийшла й стала при вході.
16 Єлисей промовив: «Наступного року в цей час ти будеш тримати на руках сина».+ Але вона відповіла: «Не кажи так, мій пане, чоловіче Божий! Не обманюй своєї служниці!»
17 Наступного року в той час, про який говорив Єлисей, жінка завагітніла і народила сина.
18 Коли хлопчик підріс, то одного дня пішов до батька, який був з женцями.
19 Він почав жалітися батькові: «Голова моя, голова моя!» Тож батько наказав слузі: «Віднеси його до матері»,
20 і слуга відніс. Хлопчик сидів у матері на колінах аж до обіду, а тоді помер.+
21 Жінка занесла дитину в кімнату Божого чоловіка,+ поклала на його ліжко і, закривши двері, вийшла.
22 Вона покликала свого чоловіка і сказала: «Пришли мені, будь ласка, слугу з ослицею. Я швидко поїду до Божого чоловіка і повернуся».
23 Чоловік запитав: «Навіщо тобі їхати до нього? Хіба сьогодні новомісяччя+ або субота?» Але вона відповіла: «Все добре, не хвилюйся».
24 Вона осідлала ослицю і сказала слузі: «Поспішаймо*. Не сповільнюйся, хіба що я накажу».
25 Жінка вирушила до Божого чоловіка на гору Карме́ль. Побачивши її здалека, він сказав своєму слузі Геха́зі: «Дивись, там шунамітя́нка!
26 Побіжи, будь ласка, їй назустріч і запитай: “Чи в тебе все гаразд? Чи все добре з твоїм чоловіком? Чи все добре з дитиною?”» Вона відповіла: «Все добре».
27 Прийшовши до Божого чоловіка на гору, вона обхопила його ноги.+ Геха́зі підійшов, щоб відштовхнути її, але Божий чоловік сказав: «Не чіпай її, бо вона у відчаї*, а Єгова приховав це від мене і не сказав мені».
28 І жінка промовила: «Хіба я просила сина в мого пана? Хіба я не казала: “Не давай мені марних надій”?»+
29 Тоді Єлисей відразу сказав Геха́зі: «Підіткни свій одяг за пояс,+ візьми в руку мою палицю і йди. Якщо зустрінеш когось по дорозі, не вітайся з ним, і, якщо хтось буде тебе вітати, не відповідай йому. Коли прийдеш, поклади мою палицю хлопчику на лице».
30 Але мати хлопчика сказала: «Як живий Єгова і як живий ти*, я не піду без тебе».+ Тож він встав і пішов з нею.
31 А Геха́зі пішов уперед і поклав палицю хлопчику на лице, але той нічого не сказав і не поворухнувся.+ Тоді Геха́зі пішов назустріч Єлисею і сказав: «Хлопець не прокинувся».
32 Коли Єлисей зайшов у дім, хлопчик лежав мертвий на його ліжку.+
33 Єлисей увійшов, зачинив за собою двері та почав молитись до Єгови.+
34 Потім він ліг на ліжко, на тіло хлопчика, і приклав свої губи до його губ, свої очі до його очей та свої долоні до його долонь. Він простягнувся над тілом хлопчика, і воно стало теплим.+
35 Тоді Єлисей походив по дому туди-сюди і знову ліг на ліжко та простягнувся над хлопчиком. Той чхнув сім разів і розплющив очі.+
36 Єлисей покликав Геха́зі й сказав: «Поклич шунамітя́нку», і слуга покликав. Коли вона прийшла, він сказав: «Візьми свого сина».+
37 Вона підійшла і припала йому до ніг, низько вклонившись. Потім взяла свого сина і вийшла.
38 А Єлисей повернувся в Гілга́л. У той час в краю був голод.+ І, коли пророчі сини+ сиділи перед ним, він сказав своєму слузі:+ «Постав великий казан і звари юшку для пророчих синів».
39 А один з них пішов у поле збирати мальви і, знайшовши якусь витку рослину, назбирав з неї плодів, які нагадували дикі гарбузи, та поклав у свій одяг. Коли ж він повернувся, то нарı́зав їх і всипав до казана з юшкою, хоча й не знав, що це.
40 Потім юшку розлили, щоб нагодувати людей, та коли вони попробували її, то вигукнули: «Чоловіче Божий, у казані смерть!» І вони не могли їсти ту юшку.
41 Тоді Єлисей наказав: «Принесіть борошна». Кинувши борошно в казан, він сказав: «Розлийте, щоб люди поїли». І в казані вже не було нічого шкідливого.+
42 Якось прийшов один чоловік з Ваа́л-Шалı́ші+ та приніс Божому чоловікові 20 ячмінних хлібів+ з перших плодів урожаю та мішок свіжого зерна.+ Єлисей сказав: «Роздай це людям, хай поїдять».
43 Але слуга запитав: «Як я поділю це на 100 людей?»+ Єлисей відповів: «Дай людям, хай їдять, бо так говорить Єгова: “Вони наїдяться, і ще залишиться”».+
44 Тож він роздав людям, вони наїлись, і ще залишилось,+ як Єгова і говорив.
Примітки
^ Або «дзбанка з носиком».
^ Або «поганяй її швидко».
^ Або «її душа гірка у ній».
^ Або «твоя душа».