БАГАТЬОМ відома біблійна оповідь про те, як Ісуса стратили на стовпі поряд з двома злочинцями (Матв. 27:35—38). В Біблії говориться, що після того, як Ісус помер, його тіло підготували до поховання і поклали в гробницю (Марка 15:42—46). Але цей факт у декого викликав сумніви.

Деякі критики Євангелій вважали, що римляни не дозволили б поховати в гробниці людину, страчену на стовпі. Підставу для такого погляду пояснює журналіст Арієль Сабар у журналі «Smithsonian»: «Розп’яття призначалося для покидьків суспільства, і думка про те, що римляни дозволили б гідно поховати таких людей, здавалася вченим смішною». Римляни намагалися якомога більше принизити злочинців, тому нерідко залишали їхні тіла на поталу стервоїдним тваринам, а потім рештки трупів просто скидали у загальну могилу.

Однак у 1968 році з’явилися нові факти. В одній з юдейських родинних гробниць поблизу Єрусалима археологи знайшли кістки чоловіка, страченого в першому столітті нашої ери. Вони зберігалися в спеціальній скрині, яка називається осуарій. Серед них була п’яткова кістка, прибита до дерев’яної дошки залізним цвяхом завдовжки 11,5 сантиметра. «Це була кістка чоловіка на ім’я Єгоханан,— каже А. Сабар,— і вона поклала край давнім дебатам про те, чи можна вірити євангельській оповіді про поховання Ісуса... П’яткова кістка Єгоханана стала доказом того, що за днів Ісуса римляни могли дозволити поховати розіп’яту людину відповідно до юдейських традицій».

Ця археологічна знахідка не дозволяє однозначно сказати, куди саме Ісусові забивали цвяхи під час страти. Зате вона беззаперечно доводить, що тіла принаймні деяких страчених злочинців належно ховали, а не просто скидали в загальну могилу. Отже, біблійна розповідь про те, що Ісусове тіло поклали в гробницю, правдива і підтверджується фактами.

Та щонайважливіше, сам Єгова передрік, що Ісус буде похований в гробниці багатого чоловіка. А якщо Єгова щось каже, то це неодмінно збувається (Ісаї 53:9; 55:11).