ЩО КАЖЕ МЕДИЦИНА.

У «Психіатричному бюлетені Гарвардського університету» зазначається, що «між почуттям вдячності і щастям існує тісний та постійний зв’язок». Далі там сказано: «Вдячна людина частіше відчуває позитивні емоції, отримує більше насолоди від життя, має краще здоров’я, ліпше дає собі раду з проблемами і здатна розвинути міцніші стосунки з іншими».

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ.

Боже Слово заохочує нас бути вдячними. «Виявляйте вдячність»,— написав апостол Павло, який сам подав у цьому чудовий приклад. Приміром, Павло постійно дякував Богові за те, що люди позитивно відгукувались на звістку, яку він їм доносив (Колоссян 3:15; 1 Фессалонікійців 2:13). А втім, для того, аби бути щасливим, недостатньо лише час від часу казати «дякую». Тривале щастя мають лише ті, в кого вдячне серце. Якщо ми по-справжньому вдячні, то не думаємо, ніби всі нам щось винні, не заздримо і не ображаємось, пам’ятаючи, що все це може відштовхувати від нас інших і позбавляти нас радості.

Наш Творець є чудовим прикладом того, як виявляти вдячність, адже він виявляє цю рису навіть до недосконалих людей. У Євреїв 6:10 сказано: «Не є Бог неправедний, щоб забути вашу працю і любов, яку ви виявляли до його імені». Отже Бог вважає, що брак вдячності є виявом неправедності, або несправедливості.

«Завжди радійте. За все дякуйте» (1 Фессалонікійців 5:16, 18)

ЩО КАЖЕ ДОСВІД.

Коли ми виявляємо комусь вдячність за подарунок, добре слово або допомогу, то дозволяємо цій людині відчути себе потрібною. Навіть незнайомцям приємно, коли ми щиро дякуємо їм за прояви уваги, скажімо за те, що вони притримали для нас двері.

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ.

Ісус Христос вчив: «Давайте — і дадуть вам: насиплють у поділ вашого одягу міру добру, щільно наповнену, утрушену й переповнену» (Луки 6:38). Правдивість цих слів добре ілюструє випадок, що стався з глухою дівчиною, на ім’я Роуз, яка живе у Вануату — острівній державі в південній частині Тихого океану.

Роуз відвідувала християнські зібрання Свідків Єгови, але майже нічого там не розуміла, адже ні вона, ні члени збору не знали жестової мови. Якось до них на зібрання прийшов один чоловік зі своєю дружиною, які були професійними перекладачами мови жестів. Побачивши проблему, вони організували курси з вивчення цієї мови. Роуз була зворушена до глибини душі. «Я дуже щаслива, що маю так багато друзів, які мене люблять»,— поділилася вона. Вдячність цієї дівчини і те, що тепер вона може брати участь у зібраннях, стало справжньою нагородою для подружжя, яке їй допомагало. Роуз також щиро вдячна за всі зусилля, яких доклали її одновірці, вивчаючи жестову мову тільки для того, щоб спілкуватися з нею (Дії 20:35).

«Хто приносить [Богові] в жертву подяку, той прославляє [його]» (Псалом 50:23)

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ.

Наші почуття дуже тісно пов’язані з нашими думками. Давид, один з письменників Біблії, у молитві до Бога казав: «Роздумую про всі твої вчинки, охоче розмірковую про діла твоїх рук» (Псалом 143:5). Давид протягом усього життя глибоко обмірковував те, що для нього робив Бог. Завдяки роздумам над Божими ділами він зміг розвинути в собі почуття вдячності (Псалом 71:5, 17).

Біблія дає нам чудову пораду: «Не переставайте роздумувати про все, що правдиве... що викликає почуття любові, про що схвально говорять, що чеснотливе і гідне хвали» (Філіппійців 4:8). Слова «не переставайте роздумувати» знову нагадують про необхідність регулярних роздумів, які допоможуть нам мати вдячне серце.

«В роздумах мого серця виявлятиметься розуміння» (Псалом 49:3)