Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Австралійські ласощі у твердій шкаралупі

Австралійські ласощі у твердій шкаралупі

Австралійські ласощі у твердій шкаралупі

БОТАНІК Уолтер Гілл з тривогою спостерігав за своїм юним асистентом. Хлопчина з’їв кілька горіхів з дерева нещодавно відкритого виду, яке росте у субтропічних вологих лісах південно-східного Квінсленду (Австралія). Гілл чув, що ці горіхи отруйні. Але з юнаком нічого страшного не сталося. Горіхи йому навіть сподобалися. Гілл скуштував, і вони йому теж припали до смаку. Невдовзі він почав розсилати паростки макадамії друзям і ботанікам по цілому світі *.

Нині, через більше як 150 років, горіхи макадамії відомі у всьому світі. І не безпідставно. У журналі «Кроніка гортікултура» розповідається: «Макадамієві горіхи вважаються найкращими. Вони хрумкі, мають неповторний ніжний смак та приємне кремове забарвлення». Тож не дивно, що з усіх продовольчих культур ці ласощі приносять австралійцям найбільші прибутки.

Твердий горішок

Східне узбережжя Австралії з його субтропічним кліматом ідеально підходить для вічнозеленої макадамії. Лише два з дев’яти видів цих дерев дають їстівні горіхи. Зовні кулясті плоди макадамії вкриті волокнистою шкіркою, під якою міститься коричнева шкаралупа, а всередині — невелике ядро кремового кольору.

Але до ядра не так легко дістатися. Щоб розколоти тверду шкаралупу *, аборигени використовували каміння. А садівник-новатор Джон Вольфрен робив це за допомогою молотка і ковадла. За 50 років він розколов біля восьми мільйонів горішків. Однак чи можна цей процес якось механізувати? На жаль, перші машини не розколювали горіхи, а розчавлювали. Все ж згодом проблему вдалося успішно вирішити.

Інша трудність була пов’язана з розведенням макадамії. Навіть коли садили горішки з міцних і здорових дерев, із них часто виростали слабкі паростки. Щеплення теж не приносило добрих результатів. Через все це розведення макадамії у комерційних цілях призупинилося, поки за справу не взялися гавайці. Їм вдалося подолати проблеми, і невдовзі вони вже постачали на світовий ринок 90 відсотків горіхів макадамії. Не дивно, що ці горіхи стали називати гавайськими.

У 1960-х роках австралійські фермери, озброївшись досвідом гавайських колег, «теж почали вирощувати макадамієві горіхи на продаж». Їхні зусилля увінчалися великим успіхом, і тепер 50 відсотків поставок цих горіхів походить з Австралії. Макадамію також розводять в Африці, Азії та Центральній Америці.

На австралійській фермі

Кореспондент «Пробудись!» відвідав фермера Андре, який вирощує ці горіхи у своєму господарстві поблизу міста Лісмор (Новий Південний Уельс). «Для перехресного запилення ми садимо через кожні кілька рядів різні сорти макадамії»,— пояснює Андре. В Австралії росте багато мільйонів макадамієвих дерев і близько 80 відсотків з них — це сорти, створені гавайськими селекціонерами. Але нині австралійські селекціонери намагаються вивести з тутешніх дикорослих макадамій місцеві сорти.

Кожне дерево на фермі прикрашене сотнями горішків, які, наче маленькі м’ячики, висять між густим листям. Дозрівають горіхи шість місяців, а тоді опадають. Ми помітили, що деякі з них мають дірочки. Андре пояснює, що «це робота щурів, які прокусують тверду шкаралупу всього за вісім секунд. Горіхами також люблять ласувати дикі свині». Пройшовши кілька кроків, Андре копнув горішок, який був наполовину присипаний землею, і з усмішкою сказав: «Врятував три центи». Багато фермерів збирають урожай за допомогою спеціальної машини, що має круглу ємкість і короткі пластмасові пальці, які підбирають плоди із землі. Потім з горіхів знімають шкірку, перебирають їх і везуть на фабрику. Там їх лущать, сортують ядра і транспортують до покупців.

Смачні і корисні

Під кінець екскурсії Андре дає нам по жмені горішків і ми з насолодою смакуємо цими австралійськими ласощами. Однак чи плоди макадамії корисні? Так, адже вміст жирів у них (здебільшого мононенасичених, тобто корисних) — «понад 72%, а це більше, ніж у будь-яких інших горіхах»,— зазначається у державному інформаційному бюлетені. За останніми дослідженнями, помірковане вживання макадамії допомагає зменшити рівень шкідливого холестерину й тригліцериду і понизити високий кров’яний тиск.

Ці горішки не лише корисні, але й дуже смачні. Дехто любить ласувати шоколадними цукерками, печивом та морозивом з макадамієвими плодами. Інші віддають перевагу горішкам підсмаженим, солоним чи просто зірваним з дерева. Все ж певне одне: спробувавши ці ласощі хоча б раз, ви захоче знову посмакувати ними.

[Примітки]

^ абз. 2 Задовго до того мандрівники Каннінгем (1828 рік) і Лейххард (1843 рік) знайшли горіхи макадамії, але, не класифікувавши їх, поклали на зберігання. У 1857-му колега Гілла — Фердинанд фон Мюллер, ботанік з Мельбурна,— назвав дерево «макадамією» на честь свого приятеля д-ра Джона Макадама.

^ абз. 6 З твердої макадамієвої шкаралупи виготовляють дуже якісні абразивні матеріали.

[Рамка на сторінці 23]

ЕНЕРГІЯ ЗІ ШКАРАЛУПИ

Під час згорання твердої макадамієвої шкаралупи виділяється майже стільки тепла, скільки під час згорання бурого вугілля. На одній австралійській фабриці, де переробляють горіхи, зі шкаралупи отримують енергію, частину якої використовують для роботи самої фабрики, а решту відправляють у місцеву електромережу. Це перше в Австралії підприємство, яке перетворює відходи в енергію. І чим більше фермерів здаватиме горіхову шкаралупу, тим більше дешевої енергії вдасться отримати.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Австралійські фермери щороку висаджують тисячі молодих дерев макадамії

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 23]

All photos pages 22 and 23: Australian Macadamia Society