Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

День радісних сподівань

День радісних сподівань

Випуск 130-го класу школи «Ґілеад»

День радісних сподівань

БЕЗУМОВНО, субота 12 березня 2011 року стала радісним днем сподівань та надій. На випуск 130-го класу «Ґілеаду» — біблійної школи Товариства «Вартова башта» — прийшло понад 8500 осіб. Серед них студенти, їхні родичі та друзі. Усі з нетерпінням чекали цього дня і прагнули дізнатись, куди поїдуть нові місіонери, які щойно отримали ґрунтовне навчання. Незабаром вони вирушать у різні куточки світу навчати людей біблійних істин.

«Щасливі ті, хто надію кладе на Єгову»

В основу цієї промови лягли слова з Ісаї 30:18. Її виголосив ведучий програми Джеффрі Джексон, який є членом Керівного органу Свідків Єгови. З теплотою й почуттям гумору він привітав випускників і запевнив, що вони, витримавши навчання в «Ґілеаді», зможуть пережити і цей день випуску. Які реалістичні сподівання їм слід мати? Джексон висвітлив три практичні думки з Ісаї 30:18—21.

По-перше, промовець наголосив: «Ви можете сподіватись, що Єгова вислуховуватиме ваші молитви». Він звернув увагу на запевнення з 19-го вірша: «[Бог] буде до тебе на голос благання твого, і як почує його, відповість Він тобі». Звернення «до тебе» показує, що Єгова слухає молитви кожного зокрема. «Єгова, як турботливий Батько, не питає: “Чому ти не такий сильний, як інші?” Натомість він уважно вислуховує кожного — і відповідає»,— зауважив промовець.

По-друге, Джеффрі Джексон сказав, що слід сподіватись і труднощів. «Єгова не обіцяє, що життя буде безхмарним, але він допоможе нам». Як видно з 20-го вірша, Бог передрік, що під час облоги Єрусалима утиск і гноблення будуть для ізраїльтян такими ж звичними, як хліб і вода. Проте Єгова був готовий прийти на порятунок своєму народові. Випускники «Ґілеаду» теж зіткнуться з проблемами й випробуваннями, і нерідко з такими, яких не очікували. Промовець запевнив: «Але ви можете сподіватись, що Єгова буде поряд, аби допомагати вам долати кожну проблему».

По-третє, Джеффрі Джексон, звернувши увагу на 20-й і 21-й вірші, нагадав випускникам: «Ви можете сподіватись керівництва. Тож шукайте його!» Як зауважив промовець, сьогодні кожен християнин повинен уважно слухати, що Єгова говорить через Біблію та біблійні публікації. Джексон сердечно заохотив випускників продовжувати читати Біблію щодня, бо від цього залежить життя.

«Нехай буде Господній страх на вас»

Ще один член Керівного органу, Ентоні Морріс, пояснив значення біблійного вислову «Господній страх» (2 Хронік 19:7). Ці слова не стосуються панічного страху, вони вказують на сильне бажання робити те, що правильне, на глибоку і щиру повагу, котру можна описати як благоговійний трепет. «Нехай саме такий страх супроводжує вас у вашому місіонерському служінні»,— побажав Ентоні Морріс випускникам. Як же їм виявляти таку глибоку пошану до Єгови? Промовець розглянув два способи.

По-перше, Морріс заохотив випускників застосовувати пораду з Якова 1:19: «Кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною на слова». Він нагадав, що упродовж п’яти місяців навчання студенти набули глибоких знань. Однак їм не слід виставляти напоказ усе, чого вони навчились. «Спочатку треба слухати,— сказав Морріс.— Постійно прислухайтеся до свого збору і тих, хто бере провід у країні, де ви служитимете. Слухайте, що вони розповідатимуть про країну та її культуру. Не соромтесь визнати, що чогось не знаєте. Якщо, набуваючи знань, ви дедалі більше усвідомлюєте, як мало знаєте, то навчання в цій Школі було справді плідним».

По-друге, промовець зачитав слова з Приповістей 27:21: «Що для срібла топильна посудина, і горно — для золота, те для людини уста, які хвалять її». Він пояснив, що, подібно до золота й срібла, ми теж можемо бути очищені. Нерідко топильною посудиною для нас є похвала. Вона виявляє, які ми насправді. Через похвалу можна загордитися і впасти духовно. Або ж, навпаки, похвала спонукуватиме визнавати, що усім ми завдячуємо Єгові, і заохотить нас ще міцніше триматись його норм. Отже Ентоні Морріс закликав майбутніх місіонерів правильно сприймати похвалу — як нагоду показати, що вони мають належний «Господній страх».

«Цінуйте свою місію»

Гай Пірс, член Керівного органу, виголосив головну промову. У ній він пояснив, що слово «місіонер» означає «посланий з певною місією». Гай Пірс зазначив, що є багато місіонерів, які виконують різні місії. Чимало з них зосереджені на зціленнях і шукають політичного вирішення світових проблем. «Але ви інші»,— сказав Пірс. Що він мав на увазі?

Під час навчання в школі «Ґілеад» студенти багато чого дізналися з Біблії про зцілення. Коли Ісус воскресив одну дівчинку, її батьки «прийшли у великий захват» (Марка 5:42). Таку ж радість відчували сліпі, яким він чудом повернув зір. Одна з причин того, чому Христос робив ці чуда,— показати, що він здійснить у майбутньому новому світі. У ньому «великий натовп» праведних людей, які переживуть кінець теперішньої злої системи, буде зцілений від усіх хвороб (Об’явлення 7:9, 14). Ці люди вітатимуть воскреслих, котрі теж матимуть досконале здоров’я. Уявіть, яка це буде радість!

Однак Гай Пірс також пояснив, що фізичне зцілення не є найважливішим. Немічні, яких зцілив Ісус, згодом знову хворіли, а ті, кого він воскресив, помирали. Сліпі, яким він повністю відновив зір, переставали бачити, коли помирали, а то й раніше. Наскільки ж важливішим було духовне зцілення, яке давав Ісус. Місіонери школи «Ґілеад» теж мають доручення зціляти людей духовно. Вони допомагають їм примиритися з нашим небесним Батьком і ожити в духовному розумінні. Лише духовно здорові люди зможуть отримати вічне життя. «Саме таке духовне зцілення прославляє Бога і робить ваше служіння успішним»,— сказав Гай Пірс.

Інші пункти програми

«Чи цей день буде добрим?» Це актуальне запитання поставив Роберт Рейнс, член комітету філіалу США. Він заохотив випускників зробити кожен день їхнього місіонерського служіння добрим. Для цього треба мудро використовувати час, шукати порад у Божому Слові в часи тривоги і молитись до Єгови, в усьому покладаючись на нього.

«Чи старе стане для вас новим?» Викладач Школи Марк Нюмер підняв це питання у своїй промові. Він обговорив думку з 1 Івана 2:7, 8, де апостол Іван згадав «стару заповідь», яка теж була «новою заповіддю». Обидві стосувались одного наказу — учні Христа мають безкорисливо любити одні одних, виявляючи дух саможертовності (Івана 13:34, 35). Ця заповідь була старою в тому розумінні, що її дав Христос кілька десятиліть перед тим, як Іван записав ці слова. Але вона також була новою, адже християни стикалися з новими труднощами і тому мали ще повніше та по-іншому виявляти любов. Майбутні місіонери теж опиняться у нових обставинах, і їм треба буде виявляти цю рису так, як ніколи раніше. Що допоможе у цьому?

«Не уподібнюйтесь до того, що ненавидите»,— настійно порадив Марк Нюмер. Якщо ми ненавидимо певні вчинки інших, але відповідаємо тим самим, то уподібнюємось до того, що ненавидимо. Так ми стаємо на згубний шлях. Якщо ж ми долаємо подібні труднощі, шукаючи нагод виявити любов, то через нас «сяє правдиве світло», яке розсіює духовну темряву.

«Несіть тягар». Цю тему розкрив Майкл Бернетт, інший викладач Школи. Він розповів про африканців, які носять важкі тягарі на голові. Для зручності вони використовують ката — невеликий шмат тканини, скручений у валик. Його кладуть на голову, а зверху — вантаж. Ката допомагає тримати рівновагу, завдяки чому хода стає граційною. У своєму служінні місіонерам доведеться нести важкий тягар обов’язків, але в них є щось на зразок ката: глибокі біблійні знання, які вони отримали в Школі. Ці знання допоможуть місіонерам зберігати рівновагу і полегшать їхній тягар обов’язків.

Інтерв’ю та випадки зі служіння

У програму навчання в школі «Ґілеад» входило проповідницьке служіння зі Свідками місцевих зборів. Вільям Семюелсон, наглядач відділу теократичних шкіл, у своїй промові «Хай не спочиває рука твоя» розглянув деякі випадки зі служіння (Екклезіяста 11:6). Студенти відтворили кілька ситуацій, які показали їхню наполегливість. Вони шукали нагод розповісти про добру новину в літаках, ресторанах і на заправках. Майбутні місіонери проповідували від дому до дому, неформально і в листах. Їхня рука не спочивала, і це принесло чудові результати.

Кеннет Стовалл, який належить до персоналу Школи, взяв інтерв’ю у трьох місіонерів з великим досвідом: Беррі Гілла, котрий служив в Еквадорі та у Домініканській Республіці, Едді Моблі, який служив у Кот д’Івуарі, і в Теба Хонсбергера, який служив у Сенегалі, Беніні та в Гаїті. Цей пункт програми мав назву «Випробовуйте Єгову і жніть благословення» (Малахії 3:10). Наприклад, Беррі Гілл розповів, як їм з дружиною довелося пристосовуватись до спекотного клімату в Еквадорі, де або пилюка, або багнюка. Протягом двох з половиною років вони милися з відра. А втім, подружжя ніколи не думало залишити це служіння, вважаючи його благословенням від Єгови. «Це було нашим життям»,— сказав Беррі.

В кінці програми один з випускників зачитав зворушливого листа від імені всього класу. У ньому випускники висловили свою вдячність за навчання. В листі було сказано: «Наша віра досягла нових висот, але ми ще сира глина». Усі студенти отримали дипломи і призначення в різні куточки світу. Джеффрі Джексон закінчив програму випуску, запевнивши студентів, що вони можуть сподіватися на допомогу Єгови, особливо коли стикатимуться з труднощами. Усі присутні роз’їхались з радісними сподіваннями та надіями. Без сумніву, Єгова використає цих нових місіонерів, щоб здійснити чимало величних діл.

[Таблиця/Карта на сторінці 31]

СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО КЛАС

9 кількість представлених країн

34,0 середній вік

18,6 середня кількість років у служінні Єгові

13,1 середня кількість років у повночасному служінні

[Карта]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Випускників школи призначили у країни, вказані на карті.

КРАЇНИ ПРИЗНАЧЕННЯ

АРГЕНТИНА

БУРКІНА-ФАСО

БУРУНДІ

ВІРМЕНІЯ

ГАЇТІ

ГОНКОНГ

ЗІМБАБВЕ

ІНДОНЕЗІЯ

КЕНІЯ

КОНГО (КІНШАСА)

ЛИТВА

МАЛАЙЗІЯ

МОЗАМБІК

НЕПАЛ

ПАПУА — НОВА ГВІНЕЯ

РУМУНІЯ

СЕНЕГАЛ

ТАНЗАНІЯ

УГАНДА

ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА

[Ілюстрація на сторінці 31]

130-й клас «Ґілеаду», біблійної школи Товариства «Вартова башта»

Ряди пронумеровано, починаючи з переднього, а імена подано в порядку зліва направо.

1) З. Моліна; С. Бассоліно; К. Алатсіс; А. Арройо; Л. Ніньйо; Ш. Мерклінг; М. Кларк.

2) С. Літтл; С. Тібадо; С. Якобссон; Дж. Морено; А. Родрігес; К. Лі; Х. Карденас; Л. Агілар.

3) А. Клербуш; А. Поллі; С. Колдвелл; Х. Адаме; С. Хільдебрандт; І. Шумейкер; Н. Громан; Г. Галвес.

4) Дж. Кларк; А. Бассоліно; К. Пакем; Х. Адаме; М. Кнаус; М. Ніньйо; Р. Морено; Дж. Галвес.

5) Д. Родрігес; М. Жене; Х. Моліна; А. Агілар; І. Алатсіс; А. Манно; Р. Громан; Дж. Пакем.

6) С. Жене; М. Карденас; С. Арройо; К. Манно; Дж. Мерклінг; Х. Лі; К. Клербуш; П. Якобссон.

7) Дж. Літтл; Б. Хільдебрандт; М. Шумейкер; К. Кнаус; Дж. Колдвелл; Ф. Тібадо; К. Поллі.