ЧИ ЄГОВА помічає, яких зусиль докладають його служителі, щоб догодити йому? Безперечно! Але він помічає не лише їхні побожні вчинки і слова хвали. Він бачить навіть їхні добрі думки про нього. Крім того, Єгова ніколи не забуде свій народ і його діла. Звідки ми це знаємо? Відповідь міститься в словах, записаних пророком Малахією. (Прочитайте Малахії 3:16).

У V столітті до н. е., коли Малахія служив пророком, в Ізраїлі панував моральний і релігійний занепад. Священики нехтували своїми обов’язками, а більшість людей робили те, що знеславлювало Бога, наприклад, займалися чаклунством, перелюбом і шахрайством (Малахії 2:8; 3:5). А втім, серед такого повсюдного зіпсуття деякі ізраїльтяни залишалися вірними Богу. У чому ж виявлялася їхня вірність?

«Змовлялись [«говорили», Хом.] тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має»,— пояснює Малахія. Страх перед Богом — це позитивна риса. Цими словами Малахія описує ізраїльтян, які мали глибоку повагу до Бога, що поєднувалася зі здоровим страхом не догодити йому. Зверніть увагу, що ці побожні люди говорили «один з одним». Очевидно, вони збиралися разом, говорили щось добре про Єгову і підбадьорювали одне одного, щоб не знеохотитись і не погрузнути в зіпсутті.

Вірні ізраїльтяни виявляли пошану до Єгови ще й тим, що «поважали Ймення Його». Інший переклад говорить: «Роздумували про його ім’я». Ці богобоязливі люди шанували Єгову навіть у думках. У своїх серцях вони з вдячністю роздумували про Єгову і його величне ім’я. Чи Єгова знав про це?

Малахія каже: «Прислухавсь Господь, і почув». З висоти небес Єгова прислухався і почув кожне слово хвали від своїх служителів. Він також звертав увагу на всі їхні роздуми (Псалом 94:11). Але Бог не лише помічав їхні добрі слова і думки.

«Перед обличчям Його була писана пам’ятна книга»,— говорить Малахія. У цій книзі записані всі, хто віддано служить Єгові. Зверніть увагу, що ця книга названа «пам’ятною» *. Це запевняє нас у тому, що Єгова буде завжди пам’ятати своїх вірних служителів і все, чим вони прославили його,— кожен їхній добрий вчинок, слово чи думку. Але Бог пам’ятає цих людей заради певної мети. Він обіцяє винагородити вічним життям тих, чиї імена назавжди записані в його пам’ятній книзі * (Псалом 37:29).

Як же приємно знати, що Єгова цінує всі наші зусилля поклонятися йому правильно! Слова з Малахії 3:16 повинні спонукати нас замислитись про свої стосунки з Єговою. Ми можемо запитати себе: «Чи моє ім’я записане в “пам’ятній книзі” Бога?» Для цього дуже важливо щодня поводитись, розмовляти і думати так, щоб Єгові хотілося запам’ятати нас.