Наш мозок реагує на красу. Як це відбувається, досі залишається загадкою. Біблія цього теж не пояснює, проте з неї ми дізнаємось, чому у нас є естетичний смак. Нам подобаються гарні речі, тому що Бог наділив нас відчуттям прекрасного (Буття 1:27; Екклезіаста 3:11). Також він створив дуже складне людське тіло, надавши йому чудового вигляду і здатності виконувати різноманітні функції. Своє враження від цього один стародавній поет висловив так: «Я благоговію перед тобою і вихваляю тебе за те, що я дивовижно створений» (Псалом 139:14).

Проте сьогодні ставлення до фізичної привабливості часто є неврівноваженим. Це можна пояснити впливом індустрії моди і популярних мас-медіа. Як говорилось в одній книжці на тему зовнішнього вигляду, низка досліджень у країнах Заходу «дозволяє дійти висновку, що самооцінка людини залежить виключно від вигляду її тіла» («Body Image»). Така зосередженість на зовнішності означає нехтування чимось набагато важливішим — тим, що є у серці, внутрішньою красою (1 Самуїла 16:7).

Наслідком великої уваги до свого тіла, особливо серед жінок, є дедалі більше підкреслення своєї сексуальності. Згідно зі звітом Американської асоціації психологів (ААП) за 2007 рік, «про сексуалізацію жінок переконливо свідчать чи не усі медіа, що вивчались». Біблія не без причини настійно заохочує нас не піддаватись такому впливу (Колоссян 3:5, 6).

«І нехай вас прикрашає не те, що видно відразу... а те, що є в серці людини, її нетлінне вбрання спокійного і лагідного духу, який має надзвичайну цінність у Божих очах» (1 Петра 3:3, 4)

Щодо фізичної привабливості дехто каже: «Якщо ви гарні, то покажіть свою красу!» У звіті ААП зазначалось, що там, де поширена ця думка, дівчата підліткового віку і навіть ще молодші вчаться дивитись на себе як на «об’єкт прагнень інших... який розглядають і який оцінюють за його виглядом». Такий погляд дуже небезпечний. По суті, у сфері міжособистісних стосунків і здоров’я зовнішній вигляд став для багатьох  проблемою першорядної ваги. А це, згідно з ААП, може привести до «різноманітних емоційних ускладнень», серед яких тривога і «навіть відраза до себе... розлади харчування, низька самооцінка, а також депресія чи пригнічення».

«Віддаляй тривоги від свого серця і відвертай усе, що згубне, від свого тіла, бо молодість і розквіт років — це марнота» (Екклезіаста 11:10)

Біблія вказує на тісний зв’язок між розсудливістю і скромністю (1 Тимофія 2:9). Скромні люди не є самозакоханими, поверхневими і одержимими своєю зовнішністю. Радше вони мають об’єктивний врівноважений погляд на себе. Скромні особи також зважають на почуття інших і, відповідно, здобувають їхню прихильність та повагу, а щонайважливіше — отримують Боже схвалення (Михея 6:8). До того ж у них є більше шансів знайти вірних друзів і привабити потенційного супутника життя, який зацікавлений не лише в інтимній близькості, а й у тривалому успішному союзі.

Отже є чимало розумних підстав слухатись біблійної поради зосереджуватись на своїй внутрішній красі — на тому, «що є в серці людини» (1 Петра 3:3, 4). На відміну від зовнішньої привабливості, внутрішня краса ніколи не в’яне. З часом вона навіть ще більше розквітає. У Прислів’я 16:31 сказано: «Сивина — це гарна корона, якщо знаходять її на шляху праведності». Тож, слухаючись чудових настанов з Біблії, як молоді, так і старші люди зможуть набути красу, котра не минає, і мати відчуття власної гідності і задоволення.

«Привабливість оманлива, і краса скороминуща, але жінка, яка боїться Єгови, гідна хвали» (Прислів’я 31:30)