Правильні спонуки для віри в Бога

У ВИДАНІЙ в Кореї книжці «Тридцять одна причина, з якої молодь залишає церкву» стверджується, що багато людей перестають ходити до церкви, бо не знаходять там вичерпних відповідей на свої запитання. Наприклад, вони запитують: «Чому люди, котрі вірять у Бога, страждають?» або «Чому ми мусимо погоджуватись зі всіма вченнями церкви, коли чимало з них заплутані та суперечливі?»

Розчаровані відповідями, які дають представники духівництва, немало осіб доходять висновку, що на їхні запитання Біблія не може відповісти. Часто через те, що священнослужителі дають пояснення, ґрунтуючи їх суто на власних поглядах, люди неправильно розуміють — і навіть відкидають — Бога та Біблію.

Саме так сталося у житті Абеля, який виховувався в сім’ї лютеран у Південній Африці. Він пригадує: «У церкві вчать, що всіх померлих Бог «забирає» до себе. Але я не міг зрозуміти, чому Богу любові треба «забирати» батьків від дітей. У сільському районі Африки, де я виріс, навіть курку не вбивали, доки не повиростають її курчата. Якщо ми бачили, що корова тільна, то не різали її, поки не народиться й не буде відлучене від матері телятко. Я ніяк не міг зрозуміти, чому люблячий Бог не звертає такої ж уваги на почуття людей».

Арама з Канади непокоїли подібні сумніви. «Коли мені було 13 років,— розповідає він,— помер мій батько. Під час похоронної відправи відомий священик пояснив, що Богу потрібно  було, аби мій батько помер і зміг наблизитися до нього в небесах. «Бог забирає добрих людей тому,— сказав він,— що любить праведних». Я не розумів, як Бог може бути таким егоїстом».

Згодом як Абель, так і Арам познайомились зі Свідками Єгови, почали вивчати з ними Біблію й нарешті знайшли відповіді на свої запитання. Вони розвинули любов до Бога та сильну віру в нього. Урешті вони присвятили своє життя Єгові та стали його відданими служителями.

Точне знання — ключ до віри в Бога

Чого можна навчитися з цих прикладів? Вони показують, що, коли йдеться про віру в Бога, дуже важливо мати точні біблійні знання. Апостол Павло сказав християнам у стародавньому місті Филипах: «Молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні [«точному знанні», НС] й усякім дослідженні» (Филип’ян 1:9). У цьому вірші Павло вказує, що любов до Бога та співхристиян пов’язана з точним знанням про Бога й розумінням його волі.

І це слушно, адже, щоб довіряти комусь, передусім треба знати ту особу. І чим більше й глибше ми знаємо її, тим ліпше. Так само, щоб вірити в Бога, потрібне точне знання. Павло сказав, що мати віру — «значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Це значить знати, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо бачити його» (Євреїв 11:1, СМ). Віра в Бога без точного знання Біблії нагадує картковий будиночок, на який достатньо легенько подути, і він впаде.

Вивчаючи Біблію, ви зможете знайти відповіді на запитання, подібні до того, котре довго непокоїло Абеля й Арама: чому люди помирають? Біблія пояснює, що «через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили» (Римлян 5:12). Люди старіють і вмирають не через те, що Бог забирає їх до себе, а внаслідок Адамового гріха (Буття 2:16, 17; 3:6, 17—19). Більш того, у Біблії дається правдива надія, яку пропонує Бог Єгова. Через свого Сина Ісуса Христа він дає грішному людству надію на воскресіння (Івана 5:28, 29; Дії 24:15).

Щоб ми могли ліпше зрозуміти правду про воскресіння, в Біблії описується кілька випадків, в яких Ісус повертав людей до життя (Луки 7:11—17; 8:40—56; Івана 11:17—45). Читаючи ці біблійні приклади, зверніть увагу на велику радість, яку відчували друзі та члени сімей воскрешених осіб. Зауважте також, що вони були спонукані хвалити Бога і вірити в Ісуса.

Точне знання про Бога та його наміри може так само впливати на людей і сьогодні. Багато осіб не могли знайти вичерпні відповіді на важливі питання, і це приводило їх у замішання, позбавляло спокою, а навіть підштовхувало до хибних кроків. Однак, вивчаючи Біблію, вони знайшли відповіді, й це повністю змінило їхнє життя.

Любов до Бога — найголовніша спонука для служіння йому

Точне знання дуже важливе для віри в Бога, але цього недостатньо, щоб спонукати людину слухатися Бога та служити йому. Коли Ісуса запитали, яка з Божих заповідей найбільша, він сказав: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї» (Марка 12:30). Якщо людина любить Бога так, як про це говорив Ісус, вона охоче слухається Бога і йому служить. Чи можна це сказати про вас?

Рейчел, яка вже кілька десятиліть служить місіонером у Кореї, так висловлюється про те, що́ спонукує її виявляти віру: «Я роздумую про щедрість Єгови до своїх служителів, про його вміння прощати свій народ, а також про його бажання, щоб ми отримували користь з вимог,  котрі він нам відкриває. Завдяки всьому цьому моя любов до Бога зростає. І любов викликає в мене бажання служити йому».

Марта, вдова з Німеччини, служить Єгові протягом 48 років. Вона говорить: «Чому я служу Єгові? Тому що люблю його. Щовечора я розмовляю з Єговою в молитві та розповідаю йому про свою глибоку вдячність за його благословення, зокрема за викупну жертву».

Безперечно, любов до Бога викликає в нас бажання служити йому всім серцем. Але як розвинути таку любов? Глибоке цінування Божої любові, виявленої до нас, сильніше за будь-що спонукуватиме нас розвивати любов до нього. Зверніть увагу на таке сердечне нагадування з Біблії: «Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов! Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи» (1 Івана 4:8—10).

Чи усвідомлюєте ви, наскільки велика ця любов? Уявіть, ніби ви тонули в стрімкій річці, а хтось, ризикуючи власним життям, вас врятував. Чи забули б ви цю людину? Чи не були б їй безмежно вдячні? Хіба не виникло б у вас бажання робити для неї все можливе? Любов, котру виявив Бог, віддавши свого Сина Ісуса Христа як викупну жертву, є незрівнянно більшою (Івана 3:16; Римлян 8:38, 39). Коли вашого серця торкнеться Божа любов, ви відчуєте бажання любити його та служити йому від усього серця.

Благословення тепер і в майбутньому

Хоча чинити Божу волю нас має спонукувати в першу чергу любов до нього, радісно знати, що Бог винагороджує своїх служителів. Апостол Павло зазначає: «Догодити ж без віри не можна. І той, хто  до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (Євреїв 11:6).

Бог благословляє тих, хто його любить та йому підкоряється. У багатьох, коли вони дотримуються біблійних принципів, виникає менше проблем зі здоров’ям (Приповістей 23:20, 21; 2 Коринтян 7:1). Тим, хто застосовує біблійні принципи стосовно чесності й старанності, зазвичай довіряють роботодавці, і тому такі особи менше, ніж інші, хвилюються про своє матеріальне становище (Колосян 3:23). Коли Божі служителі покладаються на Єгову, він благословляє їх душевним миром навіть за важких обставин (Приповістей 28:25; Филип’ян 4:6, 7). А головне, вони з упевненістю чекають на благословення вічного життя у прийдешньому земному Раю (Псалом 37:11, 29).

Що думають про Єгову ті, хто відчуває на собі ці благословення? Християнка з Канади на ім’я Жаклін так пояснює, чому вдячна Богові: «Від нього ми завжди отримуємо чудові дари, а також він дав нам певну надію на вічне життя». Абель, про якого говорилося вище, так виражає свої почуття: «Раніше я й не чув про вічне життя на райській землі, а тепер я чекаю його з нетерпінням. Але якби я й не мав надії на Рай, все одно мені було б приємно своїм служінням виявляти любов до Бога».

Ви теж можете мати справжню віру

«Господи Саваоте, Ти Суддя справедливий, що досліджуєш нирки та серце»,— говориться в Біблії (Єремії 11:20). І справді, Єгова досліджує приховане в глибині людської натури. Кожен повинен досліджувати, що́ саме спонукує його вірити в Бога. Можливо, у минулому помилкові вірування й уявлення призводили нас до неправильних вчинків. Проте точне знання з Біблії допомагає нам розвивати добрі стосунки з нашим Творцем, Богом Єговою (1 Тимофія 2:3, 4).

Проводячи безплатні домашні вивчення Біблії, Свідки Єгови допомагають людям набути точного знання про Бога (Матвія 28:20). Чимало осіб, прийнявши таку допомогу, розвинули любов до Бога і справжню віру в нього. Завдяки вивченню Біблії вони здобули «добрий розум і розважність» і тому ‘ходять безпечно’ у ці тривожні часи (Приповістей 3:21—23). А найголовніше, вони мають «міцну та безпечну» надію на майбутнє (Євреїв 6:19). Ви теж можете мати справжню віру і відчувати на собі ці благословення.

[Рамка на сторінці 6]

Болючі питання, котрі потребували відповідей

«Проходячи практику в лікарні як студент-медик, я бачив, що добрі люди стогнуть від болю, спричиненого хворобами й нещастями. Якщо існує Бог, чому таке стається? Чи релігія — лише засіб для досягнення душевного миру?» (колишній пресвітеріанин із Кореї).

«Я часто задумувалась, куди потрапив мій батько, який був алкоголіком,— у пекло чи на небо. Мертві, а також думка про пекельний вогонь вселяли в мене жах. Я не могла зрозуміти, як люблячий Бог може посилати когось на вічні муки до пекла» (колишня католичка з Бразилії).

«Що чекає на землю та людство в майбутньому? Як люди зможуть жити вічно? Як людству досягти справжнього миру?» (колишній католик із Німеччини).

«Учення про реінкарнацію здавалося мені безглуздим. Тварини не можуть комусь поклонятися, тож, коли з якоїсь причини ти перевтілений у тварину, аби заплатити за свої гріхи, як тобі виправити все і робити поступ, щоб змінити своє становище?» (колишній індус із Південної Африки).

«Я виріс у сім’ї конфуціанців, і мені доводилося брати участь у церемонії умиротворення своїх предків. Коли ми клали жертви на стіл і вклонялись, мені хотілося знати, чи померлі предки приходять, щоб споживати цю їжу і спостерігати, як ми їм вклоняємося» (колишній конфуціанець із Кореї).

Усі ці люди знайшли відповіді на свої запитання, коли почали вивчати Біблію зі Свідками Єгови.