«Діти, будьте слухняні своїм батькам»

«Діти, будьте слухняні своїм батькам, пам’ятаючи про єдність з Господом, бо робити так — праведно» (ЕФЕСЯН 6:1).

1. Як послух може оберегти тебе?

МИ МОЖЕМО залишатися живими, тому що виявляємо слухняність, тим часом як інші гинуть, бо не послухались. Не послухалися чого? Наприклад, пересторог нашого дивовижно створеного тіла (Псалом 139:14). Наші очі помічають чорні хмари, а вуха чують гуркіт грому. Потім через електричний розряд у повітрі волосся в нас на голові встає дибом. Люди, які знають, чим все це іноді закінчується, розуміють, що треба шукати надійного сховку. Адже неминуча буря з блискавками і градом може загрожувати життю.

2. Чому діти потребують застережень і чому вони повинні слухатися батьків?

² Ви, хлопці та дівчата, потребуєте застережень про потенційні небезпеки, і ваші батьки мають обов’язок перестерігати вас. Ти, можливо, пригадуєш, як тобі казали: «Не чіпай плити. Вона гаряча». «Не лізь у воду. Це небезпечно». «Перш ніж переходити вулицю, подивись в обидва боки». На жаль, інколи діти не слухаються і завдають собі шкоди, а то й гинуть. Слухатися своїх батьків — «праведно», тобто правильно і доречно. Це також мудро (Приповістей 8:33). Інший біблійний вірш говорить, що такий послух приємний Господу, Ісусу Христу. Отже, Бог наказує тобі слухатися батьків (Колосян 3:20; 1 Коринфян 8:6).

Нев’януча нагорода за послух

3. Що для більшості з нас означає «справжнє життя» і завдяки чому діти зможуть мати його?

³ Послух батькам захищає твоє «життя теперішнє», але завдяки слухняності ти зможеш також втішатися «майбутнім» життям, яке ще називається «справжнім життям» (1 Тимофія 4:8; 6:19). Для більшості з нас справжнє життя означає вічне життя на землі в новому світі Бога, який він обіцяє тим, хто вірно дотримується його заповідей. В одній з цих важливих заповідей сказано: «Шануй батька і матір» — це перша заповідь, до якої було дано обітницю: «Щоб добре велося тобі та щоб довго ти жив на землі». Тож якщо ти слухаєшся батьків, то будеш щасливий. Ти матимеш чудове майбутнє і житимеш вічно на райській землі! (Ефесян 6:2, 3).

4. Як діти можуть шанувати Бога й отримувати з цього користь?

⁴ Коли ти шануєш батьків, слухаючись їх, ти шануєш і Бога, оскільки саме він наказує тобі підкорятись їм. Разом з тим ти отримуєш пожиток. У Біблії містяться такі слова Єгови: «Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне» (Ісаї 48:17; 1 Івана 5:3). Яку користь приносить тобі послух? Ним ти тішиш серце твоєї матері та батька. Вони ж, безумовно, виявлятимуть своє задоволення, і це приноситиме радість тобі самому (Приповістей 23:22—25). Але найважливіше те, що своїм послухом ти приносиш радість  небесному Батькові, і він винагородить тебе дивовижними благословеннями! Розгляньмо, як Єгова благословляв і оберігав Ісуса, який казав про себе: «Я завжди роблю те, що йому до вподоби» (Івана 8:29).

Ісус — сумлінний працівник

5. Чому можна вважати, що Ісус був сумлінним працівником?

⁵ Ісус народився в Марії першим. Його названий батько, Йосип, займався теслярством. Ісус, очевидно, навчився цього ремесла в Йосипа і теж став теслею (Матвія 13:55; Марка 6:3; Луки 1:26—31). Яким теслею, на твою думку, був Ісус? Ще до чудесного зачаття в утробі своєї незайманої матері Ісус, перебуваючи на небі, як уособлена мудрість сказав: «Я майстром у Нього [Бога] була, і була я веселощами день у день». Бог схвалював Ісуса, який сумлінно працював у небі. А подумай про те, як Ісус ставився до праці, коли жив на землі. Чи він намагався бути хорошим теслею? (Приповістей 8:30; Колосян 1:15, 16).

6. а) Чому можна зробити висновок, що в дитинстві Ісус виконував хатню роботу? б) Як діти можуть наслідувати Ісуса?

⁶ Безумовно, в дитинстві Ісус іноді бавився, як, за словами Біблії, це робили діти у той час (Захарія 8:5; Матвія 11:16, 17). Але можеш не сумніватися, що Ісус, найстарша дитина у багатодітній сім’ї зі скромними статками, мав чимало обов’язків. Окрім того, що Ісус навчався в Йосипа теслярства, він виконував хатню роботу. Пізніше Ісус почав проповідувати і присвятив себе служінню настільки, що пожертвував особистими зручностями (Луки 9:58; Івана 5:17). Поміркуй над тим, як ти можеш наслідувати Ісуса. Чи батьки просять тебе прибрати за собою в кімнаті або зробити щось по дому? Чи вони заохочують тебе брати участь у поклонінні Богові — відвідувати зібрання і ділитися своїми переконаннями з іншими? Як ти думаєш, що на твоєму місці зробив би молодий Ісус?

Старанний дослідник і вчитель Божого Слова

7. а) З ким Ісус, можливо, йшов на святкування Пасхи? б) Де перебував Ісус, коли інші поверталися додому, і чому він там був?

⁷ Усім ізраїльським чоловікам, незалежно від віку, було наказано йти поклонятися Єгові у храмі під час трьох єврейських свят (Повторення Закону 16:16). У віці 12 років Ісус разом з цілою сім’єю вирушив до Єрусалима на Пасху. З ним, напевно, йшли його рідні по матері брати й сестри. Але до рідних Ісуса також, можливо, приєдналися Саломія —  ймовірно, сестра Марії,— її чоловік Зеведей і їхні сини Яків та Іван, які згодом стали апостолами * (Матвія 4:20, 21; 13:54—56; 27:56; Марка 15:40; Івана 19:25). На зворотному шляху Йосип і Марія могли подумати, що Ісус ішов з родичами, тому спершу вони не помітили його відсутності. Через три дні батьки зрештою знайшли Ісуса. Він перебував у храмі та «сидячи посеред учителів, слухав їх і ставив їм запитання» (Луки 2:44—46).

8. Що Ісус робив у храмі і чому люди були вражені?

⁸ Яким чином Ісус «ставив... запитання» вчителям? Він, очевидно, не просто хотів задовольнити свою цікавість або про щось довідатись. Вжите тут грецьке слово іноді стосується способу ставлення запитань під час судового слухання і тому могло б вказувати на перехресні запитання. Тож уже в юному віці Ісус став дослідником Божого Слова, який дивував учених релігійних мужів. Біблія каже: «Усі ж, хто чув Ісуса, були просто вражені його відповідями й тим, як добре він усе розумів» (Луки 2:47).

9. Як ти можеш наслідувати приклад Ісуса у вивченні Божого Слова?

⁹ Як гадаєш, чому юний Ісус міг здивувати своїм знанням Писань навіть досвідчених учителів? Звичайно, Ісуса виховували богобоязливі батьки, які змалку навчали його Божих постанов (Вихід 12:24—27; Повторення Закону 6:6—9; Матвія 1:18—20). Ми можемо бути певні, що Йосип брав з собою малого Ісуса до синагоги, аби послухати, як там читають і обговорюють Писання. Чи тебе теж виховують батьки, які вивчають з тобою Біблію і беруть тебе на християнські зібрання? Чи ти цінуєш їхні зусилля, як Ісус цінував зусилля своїх батьків? Чи ти, подібно до Ісуса, розповідаєш іншим про те, чого навчаєшся?

Ісус підкорявся

10. а) Чому батьки Ісуса мали б знати, де він перебуває? б) Який чудовий приклад Ісус подав дітям?

¹⁰ Що, по-твоєму, Марія з Йосипом відчули, коли через три дні нарешті знайшли Ісуса в храмі? Без сумніву, вони відчули велике полегшення. Проте Ісус здивувався, що його батькам було невідомо, де він. Адже вони знали про Ісусове чудесне народження. Крім того, батьки Ісуса, хоча й не були обізнані зі всіма подробицями, але могли здогадуватися про його майбутню роль як Спасителя і Царя Божого Царства (Матвія 1:21; Луки 1:32—35; 2:11). Тому Ісус запитав їх: «Чому ж ви шукали мене? Хіба ви не знали, що я маю бути в домі свого Батька?» Однак Ісус виявив слухняність і пішов з батьками додому в Назарет. Біблія каже, що він «і далі слухався їх». А «мати його постійно берегла всі ці слова у своєму серці» (Луки 2:48—51).

11. Чого ти можеш навчитися з послуху Ісуса?

¹¹ Чи тобі легко наслідувати Ісуса в тому, щоб завжди підкорятися батькам? Чи, можливо, ти вважаєш, що вони не зовсім розуміють сучасне життя і що ти знаєш більше від них? Дійсно, ти можеш знати більше про певні речі — скажімо, як користуватися мобільним телефоном, комп’ютером чи іншими технічними новинками. Але подумай про те, що Ісус дивував досвідчених учителів «відповідями й тим, як добре він усе розумів». Ти, мабуть, погодишся, що в порівнянні з ним ти знаєш мало. Все ж Ісус підкорявся своїм батькам. Це не обов’язково означає, що він завжди погоджувався з їхніми рішеннями. А втім, він «і далі слухався їх» увесь підлітковий вік. Чого ти можеш навчитися з його прикладу? (Повторення Закону 5:16, 29).

 Слухатися буває нелегко

12. Як слухняність може врятувати твоє життя?

¹² Слухатися буває нелегко. Це видно з випадку, який трапився декілька років тому з двома дівчатками. Вони не захотіли переходити шестисмугову автостраду через міст, а збиралися перебігти її. «Пішли з нами, Джоне»,— крикнули вони своєму товаришу, який прямував до пішохідного моста. «Ти що, не йдеш з нами?» Коли він завагався, одна дівчинка поглузувала: «Та ти боягуз!» Джон не боявся, але пояснив: «Я просто слухаюсь маму». Коли він був уже на мості, то раптом почув пронизливий скрегіт гальм. Хлопчик поглянув униз і побачив, як дівчаток збила машина. Одна дівчинка померла, а друга отримала такі серйозні ушкодження, що їй довелось ампутувати ногу. Мама дівчаток, яка просила їх переходити дорогу через пішохідний міст, пізніше сказала матері Джона: «Як би я хотіла, щоб мої діти були такими ж слухняними, як ваш син» (Ефесян 6:1).

13. а) Чому тобі треба слухатися батьків? б) Коли дитині не слід робити те, що кажуть батьки?

¹³ Чому Бог каже: «Діти, будьте слухняні своїм батькам»? Тому що, слухаючись батьків, ти слухаєшся Бога. Крім того, твої батьки мають більший досвід, ніж ти. Наприклад, лише п’ять років до того нещасного випадку в подруги Джонової мами загинула дитина, переходячи ту саму дорогу. Справді, слухатися батьків не завжди легко, але Бог очікує цього від тебе. Якщо ж твої батьки — чи хтось інший — кажуть тобі обманювати, красти або робити те, що не подобається Богу, тобі треба «підкорятися Богові, а не людині». Ось чому після заклику: «Будьте слухняні своїм батькам» — у Біблії містяться слова: «Пам’ятаючи про єдність з Господом». Це означає слухатися батьків у всьому, що узгоджується з Божими законами (Дії 5:29).

14. Чому послух легше дається досконалій людині і чому навіть їй треба вчитися слухняності?

¹⁴ Уяви, що ти, подібно до Ісуса, був би досконалим, тобто «неопоганеним, відділеним від грішників». Як ти думаєш, чи в такому разі тобі було б завжди легко слухатися батьків? (Євреїв 7:26). Якщо б ти був досконалим, то не мав би схильності чинити погане (Буття 8:21; Псалом 51:7). Однак навіть Ісус мусив учитися слухняності. Біблія говорить про Ісуса: «Він, хоча й був Сином, навчився слухняності зі своїх страждань» (Євреїв 5:8). Як страждання допомогли Ісусу навчитися послуху, чого б він ніколи не навчився в небі?

15, 16. Як Ісус навчився слухняності?

¹⁵ Під наглядом Єгови Йосип і Марія  захищали малого Ісуса від небезпек (Матвія 2:7—23). Але настав час, коли Бог забрав від Ісуса свій захист. Емоційні та фізичні страждання Ісуса були настільки великими, що, як каже Біблія, він «із сильним голосінням та слізьми звертав свої прохання й палкі молитви» до Бога (Євреїв 5:7). Коли це сталося?

¹⁶ Так Ісус молився особливо в останні години свого земного життя, коли Сатана доклав усіх сил, щоб зламати його непорочність. Очевидно, Ісуса дуже непокоїло, що його смерть, немовби злочинця, може негативно позначитися на імені його Батька. Тому Ісус «продовжував... молитися [в Гефсиманському саду], а піт його став немов краплі крові, які падали на землю». Через кілька годин він настільки мучився в передсмертній агонії на стовпі мук, що звернувся до Бога «із сильним голосінням та слізьми» (Луки 22:42—44; Марка 15:34). Таким чином Ісус «навчився слухняності зі своїх страждань» і цим потішив серце свого Батька. Тепер Ісус перебуває в небі і розуміє, як нам часто нелегко залишатися слухняними (Приповістей 27:11; Євреїв 2:18; 4:15).

Учись бути слухняним

17. Як ми повинні ставитися до виховних заходів?

¹⁷ Коли твої тато і мама застосовують до тебе виховні заходи, це показує, що вони бажають тобі тільки добра і люблять тебе. «Якого ж то сина батько не виховує?» — запитує Біблія. Як би було прикро, якщо б твої батьки не любили тебе настільки, що не виділяли б часу і не докладали б зусиль, аби виправляти тебе. Єгова також любить тебе і тому виправляє. «Щоправда, жодні виховні заходи спочатку не здаються чимось радісним, а радше завдають смутку, однак пізніше навченим через них приносять мирний плід — праведність» (Євреїв 12:7—11).

18. а) Про що свідчить покарання з любов’ю? б) Який пожиток, на твою думку, приносить людям таке виховання?

¹⁸ Цар стародавнього Ізраїлю, про якого згадував Ісус за його велику мудрість, говорив про необхідність батьківського виховання з любов’ю. «Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого,— написав Соломон,— хто ж кохає його, той шукає для нього картання». Соломон навіть казав, що той, кого виправляють з любов’ю, душу свою від смерті врятує (Приповістей 13:24; 23:13, 14; Матвія 12:42). Одна християнка пригадує, що, коли вона в дитинстві погано поводилася на зібраннях, батько обіцяв покарати її вдома. Тепер вона з теплотою згадує, як батько з любов’ю виховував її і як це добре вплинуло на її подальше життя.

19. Яка основна причина, чому тобі потрібно слухатися батьків?

¹⁹ Цінуй, якщо твої батьки люблять тебе настільки, що виділяють час і докладають зусиль, аби з любов’ю тебе виховувати. Слухайся їх, як Господь Ісус Христос слухався своїх батьків, Йосипа та Марію. Але виявляй їм послух насамперед тому, що так каже робити твій небесний Батько, Бог Єгова. Будь слухняний задля власного блага, «щоб добре велося тобі та щоб довго ти жив на землі» (Ефесян 6:2, 3).

[Примітка]

Як би ти відповів?

• Який пожиток приносить дітям послух батькам?

• Який приклад подав юний Ісус у слухняності батькам?

• Як Ісус навчився слухняності?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 24]

Ісус у віці 12 років добре знав Писання.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Як Ісус навчився слухняності зі страждань?