«Поки смерть не розлучить нас»

СКІЛЬКИ закоханих пар повторюють ці слова у день весілля, не задумуючись, що смерть справді може їх розлучити. Старість, хвороба чи нещасний випадок забирає життя дорогої людини, залишаючи її шлюбного партнера наодинці зі смутком і журбою (Екклезіяста 9:11; Римлян 5:12).

За підрахунками, майже половина жінок віком 65 років і більше вдови. Оскільки жінки вдовіють втричі частіше, ніж чоловіки, горювання за померлим називають «жіночим явищем». Звісно, чоловіки теж страждають через смерть дружини. Болю втрати зазнають мільйони людей. Можливо, серед них і ви.

Якщо ви стали вдівцем чи вдовою, як зарадити такому горю? Чи може Біблія допомогти вам? Як інші подолали відчай? Звичайно, немає якихось універсальних ліків від болю втрати, проте деякі принципи та поради можуть бути дуже корисними.

Як змиритися з втратою

Дехто вважає, що плач не лише вказує на слабкість людини, але й може зашкодити. А втім, на думку психолога Джойс Бразерс, яка теж вдова, сльози — це наче швидка допомога. Плач є природною реакцією на горе, і він тамує біль. Отже не соромтесь своїх сліз. В Біблії розповідається, що Авраам не стримував почуттів. Він мав непохитну віру і був названий другом Бога. Однак коли померла його люба дружина, він «прибув... голосити над Саррою та плакати за нею» (Буття 23:2).

Звичайно, коли помирає близька людина, хочеться побути на самоті. Проте не слід ізольовувати себе від інших. У Біблії міститься така пересторога: «Хто відокремлюється, той шукає власного бажання» (Приповістей 18:1, Хом.).  Шукайте підтримки у родичів та друзів, котрі вам співчувають. Відвідуйте християнські зібрання, на яких можна отримати необхідну допомогу і розумні поради від духовно зрілих чоловіків (Ісаї 32:1, 2).

Дехто відчуває полегшення, відповідаючи на листівки або листи, в яких інші висловлюють своє співчуття. Ви могли б пригадати та записати добрі діла і риси вашого подружнього партнера, а також приємні моменти, які ви пережили разом. Зберіть в альбом фотографії, листи і записки. Перегляд такого альбому приноситиме розраду.

Цілком нормально, що людина, котра втратила чоловіка або дружину, не знає, як жити далі. Постарайтесь триматися заведеного розпорядку дня. Наприклад, якщо ви звикли вставати, лягати спати, їсти та виконувати різні справи у визначений час, то продовжуйте дотримуватись такого режиму. Заздалегідь обдумуйте, як проведете вихідні або річницю шлюбу — час, коли біль втрати відчувається особливо гостро. У такі періоди дуже важливо бути зайнятими духовними справами (1 Коринфян 15:58).

У стані душевного потрясіння людині нелегко тверезо мислити. Цим можуть користуватись зловмисники. Тож не робіть поспішних рішень щодо важливих справ, як-от продажу житла, капіталовкладень, переїзду чи одруження. Одне біблійне прислів’я говорить: «Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий — на збиток» (Приповістей 21:5). Будь-які серйозні рішення слід відкласти, поки ви не відновите душевну рівновагу.

Наводити порядок в речах померлого емоційно важко, особливо якщо ви прожили багато років разом. Проте не варто це відкладати (Псалом 6:7). Дехто сам перебирає речі, а іншим приємно, коли є хтось поруч, з ким можна поділитись спогадами. Було б добре попросити друга чи родича допомогти з оформленням документів. Наприклад, він міг би допомогти отримати свідоцтво про смерть та документи про перехід права власності, надати відповідну інформацію державним установам, банкам і фірмам, за послуги яких розраховуються кредитними картками, а також отримати страхові виплати чи сплатити рахунки за медичні послуги.

Пам’ятайте, що ми живемо в аморальному світі. Залишившись без подружнього партнера, може бути нелегко зберігати моральну чистоту. Роздумуйте над порадою апостола Павла: «Воля Божа полягає в тому... аби кожен з вас знав, як зберігати власне тіло у святості й честі, та не віддавався ненаситній похоті, подібно до народів, котрі не знають Бога» (1 Фессалонікійців 4:3—5). Не варто слухати музику, переглядати фільми та читати книжки, які викликають романтичні почуття чи статевий потяг.

Аби рана загоїлась, потрібно багато часу. Втрата подружнього партнера позначається на фізичному та емоційному здоров’ї людини. Вивчення, проведене Інститутом соціологічних досліджень Мічиганського університету, показало, що  потрібно принаймні півтора року, аби повернутися до нормального життя (з повідомлення газети «Ю-Ес-Ей тудей»). Моліться до Бога про витривалість. Його дух допоможе вам розвинути цю та інші риси (Галатів 5:22, 23). Вам може здаватись, що біль ніколи не мине, однак з кожним днем він вщухатиме.

Що їм допомогло

Для Анни смерть чоловіка, з яким вона щасливо прожила 40 років, стала сильним ударом. Вона каже: «Коли мені було 13, померла моя мама, потім помер батько, два брати і сестра. Однак жодна з цих втрат не завдала стільки горя, як смерть чоловіка. Здавалося, мене розділили навпіл. Біль був просто нестерпний». Що допомогло Анні подолати горе? «Я зробила великий альбом, куди вклеювала листівки, в яких друзі згадували чудові риси Даріла і висловлювали мені свою любов. У кожній листівці говорилося щось приємне про мого чоловіка. Я впевнена, що Єгова теж пам’ятає про Даріла і воскресить його у визначений час».

Естер, якій 88, ділиться своїм досвідом: «Я прожила з чоловіком 46 років. Після його смерті самотність стала для мене найбільшим випробуванням. Проте я помітила, що мені легше, коли займаюсь духовними справами. Я не припинила відвідувати християнські зібрання, читати Біблію і розповідати людям про біблійні вчення. Я стараюсь не відокремлюватись від інших і проводжу час з друзями, які готові мене вислухати. Вони не завжди можуть знайти слова потіхи, але я дуже ціную, що вони приділяють мені час».

Дружина Роберта, з якою він прожив у шлюбі 48 років, померла від раку.  Він каже: «Важко змиритися зі смертю близького друга, з яким постійно спілкувався, приймав рішення, подорожував та ділився тим, що сталося за день. Це щоденна боротьба, але я постановив не впадати в розпач і йти далі. Мені допомагає фізична та розумова діяльність. Крім того, я шукаю розраду в молитвах до Бога».

Життя продовжується

Смерть чоловіка або дружини чи не найбільша трагедія, однак ваше життя на цьому не припиняється. Спробуйте позитивно подивитись на свою ситуацію: тепер у вас, можливо, буде більше часу для подорожей чи інших улюблених справ. Це допоможе вам заповнити порожнечу. Ви також могли б брати повнішу участь у християнському служінні. Допомагаючи іншим, ви отримаєте радість і задоволення, про що й говорив Ісус: «Більше щастя — давати, а не брати» (Дії 20:35).

Не думайте, що вже ніколи не будете щасливі. Просіть допомоги в Єгови, і він подбає про вас. Псалмописьменник Давид сказав: «Господь... вдовицю підтримує» (Псалом 146:9). Як же приємно знати, що Біблія описує Єгову не лише як «Батька глибокого співчуття та Бога усілякої потіхи», але й як Того, хто задовольняє усі наші потреби (2 Коринфян 1:3; Псалом 145:16). Наш люблячий Бог Єгова має силу і бажання допомогти людям, які щиро шукають його підтримки. Покладіть на нього свої тривоги, і ви зрозумієте почуття стародавнього ізраїльтянина, який співав: «Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога,— мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю» (Псалом 121:1, 2).

[Вставка на сторінці 19]

Мільйони людей відчувають біль і спустошення через втрату подружнього партнера, можливо, і ви серед них

[Рамка на сторінці 21]

Чи одружуватись знову?

Біблія показує, що смерть розриває подружні узи. Отже, той, хто втратив шлюбного партнера, може знову одружитись (1 Коринфян 7:39). Однак це особисте рішення кожного. Було б добре, щоб діти знали про вибір батька чи матері і підтримували його чи її, наскільки це можливо (Филип’ян 2:4). Андрес, наприклад, спочатку був проти одруження батька. Він дуже любив маму і не хотів, щоб хтось інший зайняв її місце. Проте Андрес каже: «Згодом я зрозумів, що батько прийняв мудре рішення. Новий шлюб повернув йому радість. Батько знову почав подорожувати, хоча давно цього не робив. І я дуже вдячний його новій дружині, що вона так добре піклується про татові фізичні та емоційні потреби».

[Ілюстрації на сторінках 20, 21]

Молитви до Бога про витривалість і постійна зайнятість допоможуть повернутись до нормального життя