Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

РОЗДІЛ 35

Ми можемо пробудитись від сну смерті!

Ми можемо пробудитись від сну смерті!

ЯКЩО ми помремо, то чи захоче Бог нас воскресити, тобто повернути назад до життя? (...) Добрий чоловік, на ім’я Йов, вірив, що Бог хоче цього. Тому, коли Йов думав, що скоро помре, він сказав Богу: «Ти кликнув би, і я тобі відповів би». Йов говорив, що Бог Єгова буде прагнути, іншими словами дуже хотіти, воскресити його (Йова 14:14, 15, Хоменко).

Ісус в усьому подібний на свого Отця, Бога Єгову. Він теж хоче допомогти нам. Коли одного разу чоловік, хворий на проказу, сказав Ісусу: «Коли хочеш,— Ти можеш очистити мене», то він відповів: «Хочу». І зцілив того чоловіка від прокази (Марка 1:40—42).

Як Єгова показав, що любить маленьких дітей?

Ісус навчився від свого Отця любити дітей. Якось давно Єгова два рази воскрешав малих дітей через своїх слуг. Ілля благав Єгову воскресити сина жінки, яка добре ставилася до Іллі. І Єгова воскресив хлопчика. Також Єгова через свого слугу Єлисея воскресив іншого хлопчика (1 Царів 17:17—24; 2 Царів 4:32—37).

Хіба не приємно знати, що Єгова так сильно любить нас? (...) Але він думає про нас не лише доти, доки ми живі. Він також пам’ятає про нас, коли ми помираємо. Ісус навіть сказав, що його Батько вважає тих померлих, яких любить, живими! (Луки 20:38). У Біблії говориться, що ‘ні смерть, ні життя, ні теперішнє, ні майбутнє не зможе відлучити нас від Божої любові’ (Римлян 8:38, 39).

Коли Ісус був на землі, він показав, що Єгова піклується маленькими дітьми. Ти, мабуть, пам’ятаєш, що Ісус виділяв час, щоб порозмовляти з дітьми про Бога. Але чи ти знаєш, що Бог дав Ісусу силу повертати померлих дітей назад до життя? (...) Розгляньмо випадок, коли Ісус воскресив 12-річну доньку одного чоловіка, на ім’я Яір.

Яір жив разом зі своєю дружиною та єдиною дитиною неподалік Галілейського моря. Одного разу його дочка сильно захворіла, і Яір побачив, що вона скоро помре. Тоді він згадав про Ісуса. Яір чув, що той видатний чоловік зціляє людей. Отож, він пішов на пошуки Ісуса. Він знайшов Ісуса на узбережжі Галілейського моря, коли той навчав багатьох людей.

Яір пробирається крізь натовп і падає в ноги Ісусу. Він каже до Ісуса: ‘Моя маленька донечка сильно захворіла. Прийди, будь ласка, до неї і допоможи їй. Благаю тебе’. Ісус відразу простує за Яіром. Натовп, який прийшов, щоб побачити Великого Вчителя, йде за ними. Коли вони пройшли трохи шляху, приходять чоловіки з дому Яіра й кажуть до нього: «Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?»

Ісус почув, що сказали ці чоловіки. Він знає, який смуток відчуває Яір через втрату єдиної дитини. Тому він говорить йому: ‘Не лякайся. Тільки вір Богові і твоя дочка одужає’. Вони йдуть далі і приходять до Яірового будинку. Там всі друзі та родичі плачуть. Вони засмутилися, бо померла їхня маленька дівчинка. Але Ісус каже до них: ‘Перестаньте плакати. Дитина не померла — вона спить’.

Коли Ісус промовив це, люди почали сміятися, бо їм відомо, що дівча померло. Чому ж тоді Ісус каже, що дівчинка спить? (...) Чого він хоче навчити цим людей? (...) Він хоче, аби вони зрозуміли, що смерть подібна до глибокого сну. Йому хочеться навчити їх, що за допомогою Божої сили він може повертати померлих до життя так само легко, як ми можемо розбудити людину від сну.

Чого ми навчаємося з воскресіння дочки Яіра?

Ісус наказує всім вийти з будинку, окрім апостолів Петра, Якова, Івана та батьків дівчинки. Потім він підходить до дитини, бере її за руку і каже: «Дівчатко, вставай!» Вона відразу ж встає і починає ходити! Її тато і мама не пам’ятають себе від радості (Марка 5:21—24, 35—43; Луки 8:40—42, 49—56).

А тепер подумай ось про що. Оскільки Ісус міг повернути цю дівчинку до життя, то чи може він воскресити інших? (...) Як ти думаєш, чи він це зробить? (...) Так, обов’язково. Ісус сам сказав: «Надходить година, коли всі, хто в гробах,— [мій] голос почують, і повиходять» (Івана 5:28, 29).

Як ти гадаєш, чи хоче Ісус воскресити людей? (...) Ми зрозуміємо це з іншого біблійного прикладу. Випадок, що стався біля міста Наїна, показує нам, які почуття має Ісус до людей, котрі сумують на похороні.

З міста Наїна виходить похоронна процесія. Це мати ховає свого сина. Ще давніше помер її чоловік, а тепер помер і єдиний син. Як же вона сумує! На похорон її сина прийшло багато людей. Жінка плаче, а люди не знають, як її потішити.

Якраз того дня Ісус зі своїми учнями проходив дорогою, яка вела до Наїна. Неподалік від брами міста вони зустріли людей, які збиралися поховати сина тої жінки. Коли Ісус побачив заплакану жінку, йому стало її жаль. Її смуток вразив його у самісіньке серце. Він захотів допомогти їй.

Тому Ісус звертається до жінки ніжно, але водночас і твердо, так щоб вона послухалася. Він каже: «Не плач». Його манери і поведінка привертають увагу всіх присутніх. Коли Ісус підійшов до тіла, мабуть, ніхто не знав, що він збирається робити. Ісус наказує: «Юначе, кажу тобі: встань!» У ту ж мить юнак сідає! А потім починає розмовляти (Луки 7:11—17).

Уяви собі, які почуття переповнили бідну жінку! А що б ти відчував, якби хтось вернув до життя того, кого ти сильно любиш? (...) Хіба цей випадок не показує, що Ісус дуже любить людей і хоче їм допомогти? (...) Тільки подумай, як приємно буде вітати у Божому новому світі людей, які повернуться до життя! (2 Петра 3:13; Об’явлення 21:3, 4).

Що показує нам воскресіння єдиного сина цієї жінки?

У той час воскресатимуть знайомі нам люди, а серед них і діти. Ми будемо знати, хто вони, подібно як Яір знав, що це його донька, коли Ісус воскресив її. Теж воскреснуть люди, які померли сотні, а то й тисячі років тому. Але Бог не забув про них, хоча вони жили так давно.

Хіба ж не приємно знати, що Бог Єгова, а також його Син, Ісус, так сильно люблять нас? (...) Вони хочуть, щоб ми жили вічно, а не лише кілька років!

Про чудову біблійну надію для померлих прочитай, будь ласка, в Ісаї 25:8; Дії 24:15 і 1 Коринтян 15:20—22.