Тож наслідуйте Бога. Павло щойно написав про такі риси Бога, як доброта, співчуття і готовність прощати (Еф 4:32). Відразу після цього він вживає слово «тож», заохочуючи християн роздумувати над тим, як Бог виявляє ці чудові риси, і наслідувати його, адже він подає найкращий приклад (Пс 103:12, 13; Іс 49:15; Еф 1:3, 7). Грецьке слово, перекладене тут як «наслідуйте», не означає, що християни повинні бути точною копією Бога. Павло каже, що християни мають наслідувати Єгову як «улюблені діти». Дитина не може досконало наслідувати дорослих батьків, але її щирі зусилля приносять батькам велику радість. (Пор. Пс 147:11.)

Полюбив нас. Хоча деякі рукописи містять вислів «полюбив вас», аналіз рукописів свідчить на користь варіанта, вжитого в основному тексті цього видання.

За нас. Хоча деякі рукописи містять вислів «за вас», аналіз рукописів свідчить на користь варіанта, вжитого в основному тексті цього видання.

Статева розпуста. У Біблії грецьке слово порне́йа вживається як загальний термін, що вказує на будь-які статеві стосунки, які є незаконними з Божого погляду. В одному словнику вказано, що порне́йа має такі значення, як «проституція, статева розпуста, блуд», і зазначається, що це слово використовують, коли йдеться про «будь-які незаконні статеві зносини». Така незаконна поведінка включає в себе не лише проституцію, перелюб і статеві стосунки між неодруженими особами, але й гомосексуалізм і скотолозтво; усе це засуджується в Біблії (Лв 18:6, 22, 23; 20:15, 16; 1Кр 6:9; див. глосарій). Ісус показав, що статева розпуста є злом, поставивши її в один ряд з вбивством, крадіжкою і зневажливими словами проти Бога або чогось святого (Мт 15:19, 20; Мр 7:21—23).

Жадібності. Або «пожадливості». Грецьке слово плеонексı́а передає думку про ненаситне бажання мати більше. Це грецьке слово також вживається в Еф 4:19; 5:3. У Кл 3:5 Павло, згадуючи про жадібність, каже, що вона є ідолопоклонством.

Жадібності. Або «пожадливості». Грецьке слово плеонексı́а передає думку про ненаситне бажання мати більше. Це грецьке слово також вживається в Еф 4:19; 5:3. У Кл 3:5 Павло, згадуючи про жадібність, каже, що вона є ідолопоклонством.

Статева розпуста. Грецьке слово порне́йа — загальний термін, що вказує на будь-які незаконні з біблійного погляду статеві стосунки. Включає в себе перелюб, статеві стосунки між неодруженими особами, гомосексуалізм та інші гріхи, пов’язані зі статевими стосунками. (Див. глосарій і коментар до Гл 5:19.)

Жадібність. Грецьке слово плеонексı́а передає думку про ненаситне бажання мати більше. (Див. коментарі до Лк 12:15; Рм 1:29.)

Навіть не згадуються серед вас. Брудна мова і «непристойні жарти» були чимось нормальним для жителів Ефеса (Еф 5:4). Непристойна мова звучала у виставах, які проходили в міських театрах, і навіть під час релігійних свят, таких як Тесмофорії (свято на честь грецької богині Деметри). На таких святах люди розповідали непристойні жарти, щоб розсмішити богиню. Павло говорить, що християни не повинні навіть згадувати між собою такі слова і жарти, не кажучи вже про те, щоб отримувати від них задоволення. Грецький вислів, перекладений як «навіть не згадуються серед вас», може також передавати думку про те, що християни ніколи не повинні займатися неморальністю (Еф 5:3—5).

Статева розпуста. Грецьке слово порне́йа — загальний термін, що вказує на будь-які незаконні з біблійного погляду статеві стосунки. Включає в себе перелюб, статеві стосунки між неодруженими особами, гомосексуалізм та інші гріхи, пов’язані зі статевими стосунками. (Див. глосарій і коментар до Гл 5:19.)

Жадібності. Або «пожадливості». Грецьке слово плеонексı́а передає думку про ненаситне бажання мати більше. Це грецьке слово також вживається в Еф 4:19; 5:3. У Кл 3:5 Павло, згадуючи про жадібність, каже, що вона є ідолопоклонством.

Розпусник. Цим словом перекладений грецький іменник по́рнос, який споріднений з іменником порне́йа («статева розпуста»). (Див. глосарій, «Статева розпуста», і коментар до Еф 5:3.)

Жадібний, який, по суті, є ідолопоклонником. Коли жадібна людина чогось бажає, це стає для неї богом, вона ставить своє бажання вище за поклоніння Єгові. Мета її життя зводиться до задоволення своїх ненаситних бажань (Рм 1:24, 25; Кл 3:5). Жадібність часто включає в себе не лише надмірну любов до грошей і матеріальних речей, але й нестримність у їжі та питті, прагнення влади, недозволених статевих стосунків чи будь-чого іншого, що заважає поклонятись Єгові. (Див. коментар до Рм 1:29.)

Царстві Христа й Бога. Павло каже, що Царство одночасно належить і Богу, і Христу. Єгова є Всевладним правителем всесвіту, тому що він — єдиний правдивий Бог і Творець усього (Пс 103:19; Іс 33:22; Дії 4:24). Єгова є і завжди буде Царем (Пс 145:13). Але іноді він вирішує поділитися своєю владою з іншими. Він вповноважив свого Сина, Христа Ісуса виконувати Його волю, коли дав Ісусу «правління, славу й царство» (Дн 7:13, 14). Величезна царська влада, яку має Христос, походить від самого Бога Єгови (Мт 28:18). Хоча всі інші творіння у всесвіті є підвладними Сину, сам він підкоряється своєму Батькові і Богові (1Кр 15:27, 28; Еф 1:20—22).

Син. У єврейській, арамейській та грецькій мовах вислів «син(и) [когось або чогось]» міг вказувати на характерну рису чи ознаку певної особи або групи осіб. Наприклад, в Пв 3:18 вислів «хоробрі чоловіки» в оригіналі буквально звучить як «сини сили». В Йв 1:3 висловом «жителі Сходу» перекладено вислів «сини Сходу». У 1См 25:17 «нікчемна людина» — це буквально «син нікчемності». В Грецьких Писаннях ті, хто тримається певного способу поведінки або виявляє якусь характерну рису, названі «синами Всевишнього», «синами світла і синами дня», «синами непослуху» (Лк 6:35; 1Фс 5:5; Еф 2:2).

Синів непослуху. Див. коментар до Дії 4:36.

Не як немудрі, а як мудрі. Тут Павло продовжує говорити, як мають поводитися «діти світла» (Еф 5:8). Бог просвітив їх правдою зі свого Слова, і вони отримали мудрість, з якою не може зрівнятись обізнаність і світська мудрість, яку Бог вважає безглуздям (1Кр 1:19, 20; 3:19). Мудрість від Бога ґрунтується на глибокій повазі до Єгови (Пр 9:10). Вона спонукує християн «постійно досліджу[вати], в чому полягає воля Єгови». Вони завжди перевіряють, «що до вподоби Господу», а також усвідомлюють, в який важливий час живуть. Тому їхня поведінка сильно відрізняється від поведінки «немудрих» і «нерозумних» (Еф 5:10, 15—17; Кл 4:5).

Якнайліпше використовуючи час. Букв. «викупляючи визначений час». Цей вислів також вживається в Кл 4:5. Щоб застосувати цю пораду, потрібно чимось пожертвувати: треба відмовитись від якихось менш важливих занять, щоб викупити час на духовні справи. Павло говорить тут не про час взагалі, а про конкретний період, або пору. Тоді для християн в Ефесі був сприятливий період — вони мали відносну свободу і могли без перешкод виконувати своє служіння. Павло заохочував їх не пропустити таку нагоду і якнайліпше використати цей час.

Воля Єгови. Див. коментар до Дії 21:14 і додаток В3, вступ і Еф 5:17.

Воля Єгови. Словом «воля» перекладено грецьке слово те́лема. У Грецьких Писаннях воно найчастіше стосується волі Бога (Мт 7:21; 12:50; Мр 3:35; Рм 12:2; 1Кр 1:1; Єв 10:36; 1Пт 2:15; 4:2; 1Ів 2:17). У Септуагінті грецьке слово те́лема часто використовується для перекладу єврейського вислову, який передає думку про волю Бога (або те, що йому до вподоби), і вживається в уривках з Божим ім’ям (Пс 40:8, 9 [39:9, 10, LXX]; 103:21 [102:21, LXX]; 143:9—11 [142:9—11, LXX]; Іс 44:24, 28; Єр 9:24 [9:23, LXX]; Мл 1:10). Як видно з Мт 26:42, Ісус висловив подібну думку, коли сказав у молитві до свого Батька: «Нехай буде твоя воля». (Див. додаток В3, вступ і Дії 21:14.)

Не впивайтеся вином. У своєму застереженні Павло пов’язує п’янство з грецьким словом, яке тут перекладене як «розгул», оскільки зловживання алкоголем часто веде до нестримної, зухвалої і буйної поведінки. Ця порада була особливо актуальною в Ефесі, оскільки там проводилися язичницькі свята на честь бога виноробства Діоніса (Бахуса, або Вакха). Ці свята супроводжувалися пияцтвом, дикими танцями і оргіями.

Розгулу. Це грецьке слово також можна перекласти як «некерованість» і «буйна поведінка». У Грецьких Писаннях воно вживається тричі: тут і в Тит 1:6 та 1Пт 4:4. Споріднене грецьке слово вжито в Лк 15:13 (див. коментар), де описується поведінка блудного сина.

Живучи розгульно. Або «марнотратно (нерозсудливо; легковажно)». Споріднене грецьке слово вживається у подібному значенні в Еф 5:18, Тит 1:6 і 1Пт 4:4.

Заспівавши хвалебні пісні. Або «заспівавши гімни (псалми)». Згідно з юдейською традицією, під час пасхальної вечері співали або читали напам’ять перші псалми з галелу (Пс 113, 114), а на її завершення — останні чотири (Пс 115—118). У цих чотирьох псалмах містяться деякі з месіанських пророцтв. Пс 118 починається і завершується словами: «Дякуйте Єгові, бо він добрий, його віддана любов вічна» (Пс 118:1, 29). Мабуть, це були останні слова хвали, які Ісус заспівав зі своїми вірними апостолами у ніч перед стратою.

Розмовляючи одне з одним, читайте псалми, вихваляйте Бога, співайте духовних пісень. Прославляючи Єгову, християни в першому столітті використовували натхнені псалми. Грецьке слово, перекладене як «псалом» (псалмо́с), також вживається в Лк 20:42; 24:44; Дії 13:33 і стосується Псалмів з Єврейських Писань. Крім того, християни мали свої пісні, тобто гімни, в яких вони «вихваля[ли] Бога», а також «духовні пісні», тобто пісні на духовні теми. У своєму листі до колоссян Павло згадує, що християни навчають і заохочують одне одного «псалмами, словами хвали Богу та духовними піснями» (Кл 3:16).

Співайте Єгові. Цей і подібні вислови, які часто вживаються в Єврейських Писаннях, передають думку про вихваляння Єгови в піснях (Вх 15:1; 1Хр 16:23; Пс 13:6; 96:1; 104:33; 149:1; Єр 20:13). Приблизно десята частина Біблії складається з пісень, пов’язаних з поклонінням Єгові. Яскраві приклади таких пісень — це Псалми, Пісня над піснями і Плач Єремії. Очевидно, Божі служителі вихваляли Бога піснями і в часи Ісуса. (Див. коментар до Мт 26:30.) Павлові слова в 1Кр 14:15 показують, що спів був невід’ємною частиною поклоніння християн (Дії 16:25; Кл 3:16; щоб дізнатись про підстави вживання Божого імені у цьому вірші, див. додаток В3, вступ і Еф 5:19).

Мелодійним співом. Або «граючи». Вжите тут грецьке дієслово пса́лло спочатку означало «грати на струнному інструменті». Воно часто використовується в Септуагінті як відповідник єврейського слова, що означає «грати і співати» або «вихваляти піснею» під супровід музичного інструмента (Пс 33:2; 98:5) чи без нього (Пс 7:17; 9:11; 108:3). У Грецьких Писаннях це дієслово також вживається в Рм 15:9 («славитиму... піснею»), 1Кр 14:15 («співатиму хвалу») і Як 5:13 («співає псалми»). За визначенням одного словника, це слово «у Старому Завіті має значення “співати пісні хвали під супровід музичного інструмента або без нього”».

У своїх серцях. У Біблії слово «серце» часто вживається в переносному значенні і стосується всієї внутрішньої сутності людини, в тому числі її думок, спонук, рис, почуттів і емоцій. (Пор. Пс 103:1, 2, 22.) Грецький вислів, який використовується тут, а також в Кл 3:16, має широке значення і може включати думку про те, що хтось співає подумки, про себе. Іншими словами, серце та розум людини наповнені духовними думками, і вона про себе співає хвалу Богу. Грецький вислів також можна перекласти як «від серця», і це означає, що треба співати щиро, від усього серця.

Підкоряйтеся. Вжите тут грецьке слово вказує на те, що хтось кориться добровільно, а не з примусу. Тут Павло зауважує, що принципом підкорення мають керуватися всі члени християнського збору. (Пор. Єв 13:17; 1Пт 5:5.) Якщо Бог миру каже, щоб цього принципу дотримувалися в зборі, то зрозуміло, що він також хоче, щоб його дотримувалися і в шлюбі (1Кр 11:3; 14:33; Еф 5:22—24). Власне про підкорення в шлюбі Павло говорить у наступних віршах (Еф 5:22—33).

Маючи страх перед Христом. У Біблії цей вислів вживається лише в цьому вірші. Слово, перекладене як «страх», вказує на «глибоку повагу» і пошану (1Пт 3:2, 15). Без сумніву, воно не стосується хворобливого страху перед Ісусом. (Пор. Лк 5:9, 10.) Християни глибоко шанують Єгову та Ісуса, якого Єгова призначив небесним Царем і Суддею, бо усвідомлюють, що для цього є всі підстави (Об 19:13—15). Саме такий страх спонукує всіх християн підкорятися.

Не переставайте любити своїх дружин. У цьому вірші, а також в Кл 3:19 грецьке дієслово аґапа́о («любити») вживається в теперішньому часі, саме тому воно перекладене як «не переставайте любити». Слухаючись цього наказу, чоловіки повинні постійно любити своїх дружин (Еф 5:28, 33). Так вони наслідують Ісуса, який постійно виявляє любов до християнського збору.

Обмиванням у воді за допомогою Божого слова. Павло порівнює Боже слово правди до води, яка очищає. Так само як наречена в Ізраїлі обмивалася і прикрашала себе, християнський збір, який є нареченою Христа, має бути обмитим і чистим. Ісус Христос стежить за тим, щоб збір, готуючись до шлюбу, був морально і духовно чистим, непорочним, без жодної плями (Ів 15:3; Еф 5:22, 23, 27; 2Пт 3:11, 14). Точне знання з Божого Слова допомагає учням Христа побачити плями і вади у своїй поведінці та мисленні. Оскільки вони застосовують у своєму житті біблійні принципи, Боже Слово, немов вода, допомагає їм бути обмитими, чистими навіть від серйозних гріхів (1Кр 6:9—11; Єв 10:21, 22).

Не переставайте любити своїх дружин. У цьому вірші, а також в Кл 3:19 грецьке дієслово аґапа́о («любити») вживається в теперішньому часі, саме тому воно перекладене як «не переставайте любити». Слухаючись цього наказу, чоловіки повинні постійно любити своїх дружин (Еф 5:28, 33). Так вони наслідують Ісуса, який постійно виявляє любов до християнського збору.

Любов. У цьому відомому описі любові Павло вживає грецьке слово (аґа́пе), яке також міститься в 1Ів 4:8—10, де Іван говорить про «Божу любов». У вірші 8 навіть сказано, що «Бог є любов», тобто що Єгова є уособленням любові. (Див. коментар до Ів 3:16.) Християнська любов — це риса, яку важко описати словами; найкраще сказати, в яких ділах вона виражається. Християнська любов безкорислива і ґрунтується на принципах. Така любов — це не завжди прояви теплих почуттів. Людина виявляє її, бо розуміє, що так правильно. Наприклад, хтось може почуватися дуже ображеним, але він виявляє християнську любов, коли свідомо «не веде лічби образам» (1Кр 13:5). Любов, яка подобається Богові і про яку говорить Павло, є поєднанням того, що в серці і в розумі: теплих почуттів і свідомих рішень застосовувати праведні норми Бога. (Див. коментарі до Мт 5:44; 22:37.)

Любити. У цьому контексті Павло кілька разів вживає грецьке дієслово аґапа́о («любити»), коли говорить про любов, яку чоловік має виявляти до своєї дружини (Еф 5:25, 33). Павло порівнює цю любов з любов’ю Христа до збору. (Див. коментар до Еф 5:25.) Споріднений з цим дієсловом іменник аґа́пе («любов») детально описано в 1Кр 13:4—8. Християнська любов у колі сім’ї поєднує в собі те, що є в серці і розумі людини,— теплі почуття і свідомі рішення застосовувати праведні норми Бога Єгови. (Див. коментар до 1Кр 13:4.)

Людина. Букв. «тіло». Грецьке слово саркс тут вказує на людину, істоту з фізичним тілом і кров’ю. (Див. коментарі до Ів 3:6; 17:2.)

Тіла. Букв. «плоті». Грецьке слово саркс тут вказує на фізичне тіло. (Пор. коментар до Рм 3:20.)

Приліпиться до. Або «залишиться з». (Див. коментар до Мт 19:5, де вживається споріднене грецьке дієслово.)

Приліпиться. Вжите тут грецьке дієслово буквально означає «приклеїтися; міцно з’єднатися (зв’язатися) одне з одним; зчепитися». В цьому вірші воно вживається в переносному значенні, щоб описати союз, в якому чоловік і дружина з’єднані наче клеєм.

Має глибоко поважати. Вжите тут грецьке дієслово має широке значення і в багатьох перекладах передається як «поважати; шанувати». В інших контекстах воно часто означає «мати страх» чи «боятися». Якщо чоловік любить дружину, як самого себе, він не викликає в неї почуття страху. З контексту видно, що християнин, який любить свою дружину, не змушує її виявляти повагу. Він завойовує глибоку повагу дружини, ставлячись до неї так, як Христос до збору (Еф 5:25). Крім того, вчені зазначають, що Павло звертається до дружин не в наказовій формі; порівняно з тим, як він говорить до чоловіків, його слова звучать м’якше і лагідніше.