Брати. В деяких біблійних віршах чоловіки-християни названі «братами», а жінки-християнки — «сестрами» (1Кр 7:14, 15). Але в цьому та інших віршах слово «брати» стосується як чоловіків, так і жінок. Це була звична форма звертання до групи, що складалася з чоловіків і жінок (Дії 1:15; 1Фс 1:4). Саме в такому значенні слово «брати» вживається в більшості натхнених листів Грецьких Писань. У своєму листі до римлян Павло кілька разів використовує слово «брати», коли звертається до християн загалом (Рм 7:1, 4; 8:12; 10:1; 11:25; 12:1; 15:14, 30; 16:17).

Тому. Очевидно, цим словом Павло хоче пов’язати попередні думки зі свого листа з тим, що збирається сказати далі. По суті, він говорить: «Беручи до уваги все, що я вам щойно пояснив, благаю вас робити те, про що скажу далі». На початку свого листа Павло написав, що і юдеї, і язичники могли бути визнані праведними перед Богом завдяки вірі, а не вчинкам, і що перед ними відкрилась можливість стати співправителями з Христом (Рм 1:16; 3:20—24; 11:13—36). Починаючи з 12-го розділу, Павло заохочує християн бути вдячними, а також доводити свою віру і вдячність, слухаючись Бога і ведучи саможертовне життя.

Брати. Див. коментар до Рм 1:13.

Віддайте свої тіла. Під Мойсеєвим законом ізраїльтяни різали тварин і складали цих мертвих тварин у жертву. Такі жертви складалися лише один раз. На відміну від цього, християнин постійно віддає своє тіло, всього себе, як жертву живу. Така «жертва» охоплює його розум, серце та силу, взагалі всі його здібності. Йдеться про цілковите присвячення, яке виявляється в усіх сферах життя. Павло також показує, що, коли християнин віддає себе як жертву, то ця жертва має бути свята і приємна Богові. Це нагадує, що ізраїльтяни не мали права приносити неприйнятні тваринні жертви, наприклад тварини, які були кульгавими чи з вадами (Лв 22:19, 20; Пв 15:21; Мл 1:8, 13). Подібно християни мають вести чисте життя, яке узгоджується з Божими нормами, якщо хочуть, щоб їхня жертва була прийнятною для Бога.

Служити. Або «поклонятися; виконувати священне служіння». Цим словом перекладено грецький іменник латре́йа, що передає думку про акт поклоніння. У Грецьких Писаннях цей іменник іноді вживається стосовно юдейської системи поклоніння, в основі якої лежав Закон Мойсея (Рм 9:4; Єв 9:1, 6). Однак тут Павло використовує його щодо поклоніння християн. Споріднене грецьке дієслово латре́уо («служити; виконувати священне служіння») вживається стосовно поклоніння згідно з Мойсеєвим законом (Лк 2:37; Єв 8:5; 9:9) і поклоніння християн (Флп 3:3; 2Тм 1:3; Єв 9:14; Об 7:15). Зі слів Павла в Рм 1:9 видно, що важливою особливістю його священного служіння було «звіща[ти] добру новину про [Божого] Сина».

Використовуючи свою здатність мислити. Висловом «здатність мислити» перекладено грецьке слово лоґіко́с. В цьому контексті воно передає думку про те, що християнин, виконуючи священне служіння, має керуватися логікою, розсудливістю і розумом. Згідно з одним словником, це слово «стосується чогось ретельно зваженого, продуманого». Часто християнам радиться добре зважувати біблійні принципи. Вони мають розуміти, як біблійні принципи пов’язані один з одним і як використовувати їх, приймаючи рішення. Християни можуть послуговуватись даною Богом здатністю мислити, щоб робити зважені рішення і завдяки цьому мати схвалення і благословення Єгови. Таке поклоніння було чимось новим для багатьох юдеїв, які стали християнами, адже раніше вони керувалися в житті численними правилами юдейської традиції.

Більше не дозволяйте... формувати вас. У грецькому тексті вживається слово, яке тут означає «формувати за зразком; заливати у форму». Звертаючись до одновірців, помазаних християн, Павло використовує часову форму грецького дієслова, яка вказує на наказ припинити дію, що вже триває. З його слів видно, що в той час, приблизно у 56 році н. е., деякі християни римського збору все ще піддавалися впливу тодішнього світу (Рм 1:7). Під світом малося на увазі норми, традиції, правила поведінки і стиль життя, притаманний римському суспільству. (Див. коментар до вислову цьому світу в цьому вірші.)

Цьому світу. Тут вживається грецьке слово айо́н, основне значення якого «вік». Воно може стосуватися ситуації, що склалась у певний період чи епоху, або особливих ознак і обставин, що характеризують якийсь період чи епоху. У цьому контексті воно вказує на норми, звичаї, правила поведінки, традиції, звички, світогляд, стиль життя та інші особливості певного періоду. (Див. глосарій, «Вік».)

Перемінюйтеся, обновлюючи свій розум. Словом «перемінюйтеся» перекладено грецьке дієслово метаморфо́о. (В багатьох мовах існує слово «метаморфоз», яке походить від цього грецького слова.) Слово «розум» — це переклад грецького слова, яке передусім означає здатність мислити, але також може вказувати на спосіб мислення. Вислів «обновлювати розум» передає думку про те, що людина змінює свої найпотаємніші думки, почуття і бажання. Вживання дієслова, перекладеного як «перемінюйтеся», наголошує, наскільки великою має бути ця зміна. Те саме дієслово міститься в Мт 17:2 і Мр 9:2, де говориться, що Ісус «преобразився». (Див. коментар до Мт 17:2.) Ісусове преображення не було лише поверховою зміною. Це була цілковита зміна, адже Ісус, майбутній Цар «Божого Царства», описаний як той, хто вже «запану[вав] у своїй могутності» (Мр 9:1, 2). Те саме грецьке слово вживається в 2Кр 3:18, де говориться, що помазані християни перемінюються духовно. Тож, коли Павло заохочує християн обновити свій розум, він підкреслює, що потрібно постійно перемінюватися зсередини. Завдяки цьому можна розвинути новий спосіб мислення, який узгоджується з думками Бога.

Особисто переконатися. Словом «переконатися» перекладено грецьке слово докіма́зо, яке означає «переконатися за допомогою перевірки»; часто воно містить думку про те, що в результаті перевірки можна знайти щось добре. Саме з таким позитивним відтінком це слово вживається у деяких контекстах (Рм 2:18; 1Кр 11:28). В декотрих перекладах воно передане як «пересвідчитися; розпізнати». Тож Павло не заохочував до сліпої віри чи скептицизму. Навпаки, він спонукував християн перевіряти, в чому перевага Божих вимог, і завдяки цьому ліпше їх розуміти, застосовувати і бачити їхню користь. Так можна особисто переконатися, що «Божа воля» є доброю й досконалою і що жити згідно з нею — це найліпший шлях.

Ісус преобразився. Або «перемінився; його вигляд змінився». Те саме грецьке дієслово (метаморфо́о) вживається в Рм 12:2.

Підбадьорювати. Або «настійно заохочувати». Грецьке слово паракале́о буквально означає «кликати стати поруч». Це слово має широке значення і може означати «заохочувати; підбадьорювати» (Дії 11:23; 14:22; 15:32; 1Фс 5:11; Єв 10:25), «потішати» (2Кр 1:4; 2:7; 7:6; 2Фс 2:17) і в деяких контекстах — «дуже просити; настійно заохочувати» (Дії 2:40; Рм 15:30; 1Кр 1:10; Флп 4:2; 1Фс 5:14; 2Тм 4:2; Тит 1:9, прим.). Оскільки слова «настійно заохочувати», «потішати» і «підбадьорювати» близько споріднені, це вказує на те, що християнин ніколи не має бути суворим чи різким, коли заохочує інших до чогось.

Підбадьорює. Або «настійно заохочує». Цим дієсловом перекладено грецький іменник пара́клесіс, який буквально означає «заклик стати поруч» і часто передає думку про «заохочення; підбадьорення» (Дії 13:15; Флп 2:1) і «потіху» (Рм 15:4; 2Кр 1:3, 4; 2Фс 2:16). Як видно з альтернативного варіанту перекладу, це слово і споріднене дієслово паракале́о, вжите в цьому вірші, можуть також містити думку про «настійне заохочення», і саме так вони перекладаються в деяких контекстах (1Фс 2:3; 1Тм 4:13; Єв 12:5). Те, що ці грецькі слова мають усі три значення — настійне заохочення, потіха і підбадьорення, показує, що християнин ніколи не має бути суворим чи різким, коли заохочує інших до чогось.

Роздавати. Або «жертвувати». Вжите тут грецьке дієслово ще перекладається як «поділитися» (Рм 1:11; Лк 3:11; Еф 4:28) і «передати» (1Фс 2:8).

Головувати. Або «брати провід». Грецьке слово проı́стемі буквально означає «стати попереду», тобто вести, скеровувати, виявляти зацікавлення, турбуватися про інших.

Відчувайте огиду. Грецьке слово апостіґе́о трапляється в Грецьких Писаннях лише в цьому вірші. Це форма грецького дієслова, що означає «ненавидіти»; вона вказує на інтенсивність дії, і тому її можна перекласти як «сильно ненавидіти». Слово апостіґе́о передає думку про сильне почуття відрази і різкої неприязні.

Горніться до. Грецьке дієслово буквально означає «приклеїтися», і в цьому вірші воно вживається в переносному значенні. Християнин, який любить по-справжньому, настільки міцно «приклеюється», або прив’язується, до добра, що воно стає невід’ємною частиною його особистості. Тим самим грецьким словом описуються міцні стосунки, які мають поєднувати чоловіка і дружину. (Див. коментар до Мт 19:5.)

Приліпиться. Вжите тут грецьке дієслово буквально означає «приклеїтися; міцно з’єднатися (зв’язатися) одне з одним; зчепитися». В цьому вірші воно вживається в переносному значенні, щоб описати союз, в якому чоловік і дружина з’єднані наче клеєм.

Братерську любов. Грецьке слово філаделфı́а буквально означає «прив’язаність до брата». Павло вживає його тричі — в Рм 12:10, 1Фс 4:9 та Єв 13:1. Петро також у своїх листах використовує це слово тричі — один раз в 1Пт 1:22 і двічі в 2Пт 1:7; у цих віршах воно перекладено як «братерська любов». Те, як Павло і Петро вживають це слово, означає, що стосунки серед християн повинні бути такими ж близькими, теплими і міцними, як у сім’ї.

Майте ніжні почуття. Вжите тут грецьке слово філо́сторґос — це складне слово, утворене поєднанням двох слів, що означають «любов» і «прив’язаність». Кореневе слово сте́рґо вказує на природну прив’язаність, як-от між членами сім’ї. Друге слово споріднене зі словом фı́лос, що означає «близький друг» (Ів 15:13—15). Поєднання цих двох слів несе думку про сильні теплі почуття, які панують в сім’ї. По суті, обидва слова, вжиті в цьому вірші (філаделфı́а — «братерська любов» і філо́сторґос — «ніжні почуття»), стосуються природної прив’язаності, яку виявляють в сім’ї. Саме такі почуття Павло заохочує християн виявляти одне до одного. (Див. коментар до вислову братерську любов у цьому вірші.)

Першими виявляйте. Або «випереджайте; виявляйте ініціативу». Грецьке слово проеґе́омай трапляється в Грецьких Писаннях лише в цьому вірші. Буквально воно означає «йти попереду» і тут несе думку про готовність виявляти пошану іншим. У грецькому, юдейському та римському суспільстві I століття люди з усіх сил намагалися здобути собі шану (Лк 20:46). Павло заохочує до протилежного: християни мають докладати всіх зусиль, щоб шанувати і поважати інших. Дехто припускає, що грецьке слово передає думку про намагання перевершити інших у вияві пошани одне одному.

Дух спонукав Ісуса піти. Або «діюча сила спонукала Ісуса піти». Тут грецьке слово пне́ума стосується Божого духу, який може діяти як рушійна сила, спонукуючи особу робити щось згідно з волею Бога (Лк 4:1; див. глосарій, «Дух»).

Рабом. Зазвичай раб належав тільки одному пану. Цими словами Ісус показує, що неможливо виявляти Богові цілковиту відданість, якої він по праву заслуговує, і водночас віддаватися накопиченню статків.

Будьте працьовиті. Або «будьте старанні». Вжите тут грецьке слово спуде́ буквально означає «швидкість в русі і діях; поспіх; спритність» (Лк 1:39). Але в багатьох контекстах воно несе думку про «виконання обов’язків з повною віддачею; готовність; охочість; за́пал; ревність». Це грецьке слово вживається в Рм 12:8 у вислові «хай робить це старанно». Воно перекладене як «наполегливий» у Єв 6:11 і «зусилля» в 2Пт 1:5. Споріднене дієслово спуда́зо перекладається як «робити усе можливе» (2Тм 2:15; 4:9, 21; 2Пт 1:10; 3:14).

Духом палайте. Грецьке слово, перекладене як «палати», буквально означає «кипіти». Тут воно вжите у переносному сенсі і вказує на величезну ревність і за́пал, які з’являються внаслідок дії Божого «духу» (грецькою пне́ума), тобто діючої сили. Цей дух може спонукувати особу і додавати їй сил робити щось згідно з волею Бога. (Див. коментар до Мр 1:12.) Якщо людина «палає» Божим святим духом, це впливає на спонукальну силу, яка походить з її символічного серця, і ця сила викликає в людини бажання з ревністю і за́палом робити те, що правильне. Дехто вважає, що грецький вислів є ідіомою, яка передає думку про велику ревність та охочий дух. Однак варіант в основному тексті цього вірша підтримує думку про те, що в цьому контексті «дух» — це Божий святий дух. (Щоб більше дізнатись про деякі принципи перекладу Біблії на прикладі згаданого тут грецького вислову, див. додаток А1.)

Служіть... як раби. Вжите тут грецьке дієслово дуле́уо передає думку про працю раба — того, хто належав пану і виконував його накази. Те саме грецьке дієслово вживається в Мт 6:24 (див. коментар), де Ісус пояснює, що християнин одночасно не може бути рабом і Бога, і багатства. В Септуагінті це дієслово іноді використовується у подібних заохоченнях, які з єврейської перекладаються як «служіть Єгові»; у єврейському тексті оригіналу в цьому вислові міститься тетраграма (1См 12:20; Пс 2:11; 100:2 [99:2, LXX]; 102:22 [101:23, LXX]).

Єгові. У доступних на сьогодні грецьких рукописах тут сказано: «Господеві» (грецькою той Кірı́ой). Проте, як пояснюється в додатку В, існують вагомі підстави вважати, що Боже ім’я містилося в тексті оригіналу, але пізніше було замінено титулом Господь. Тому в основному тексті цього видання вживається ім’я Єгова. (Див. додаток В3, вступ і Рм 12:11.)

Будьте гостинні. Або «йдіть шляхом гостинності». Грецьке слово, яке можна перекласти як «іти шляхом», буквально означає «поспішати; бігти». Вживши це слово, Павло хотів спонукати християн виявляти гостинність не тільки тоді, коли їх про це просять, але й брати на себе ініціативу і при кожній нагоді бути гостинним. Словом «гостинність» перекладено грецьке слово філоксенı́а, яке буквально означає «любов (прихильність) до незнайомців». Це означає, що гостинність треба виявляти не лише до близьких друзів. Павло також вживає це слово в Єв 13:2, очевидно, маючи на увазі оповіді про Авраама і Лота, записані у 18-му і 19-му розділах Буття. Коли ці чоловіки виявили гостинність незнайомцям, вони, самі того не знаючи, прийняли ангелів. У Бт 18:1—8 про Авраама сказано, що він побіг і поспішив прийняти гостей. Споріднений прикметник філо́ксенос трапляється у Грецьких Писаннях тричі в тих контекстах, де заохочується виявляти гостинність (1Тм 3:2; Тит 1:8; 1Пт 4:9).

Всі люди вважають. Або «в очах усіх людей є». Тут грецьке слово а́нтропос («людина») стосується і чоловіків, і жінок.

Дайте місце гніву Божому. Тут Павло цитує слова Бога з Повторення Закону: «Помста моя, я відплачу» (Пв 32:19—35). Хоча в грецькому тексті Рм 12:19 немає слова «Божому», багато перекладачів Біблії додають його, щоб передати правильну думку. Тож цей вірш, по суті, означає: «Залиште гнів Богові. Нехай він вирішує, коли і кому мститися». Це заохочення узгоджується з іншими біблійними уривками, де радиться не вибухати гнівом (Пс 37:8; Ек 7:9; Мт 5:22; Гл 5:19, 20; Еф 4:31; Як 1:19). Про потребу стримувати свій гнів неодноразово говориться в книзі Прислів’я (Пр 12:16; 14:17, 29; 15:1; 16:32; 17:14; 19:11, 19; 22:24; 25:28; 29:22).

Говорить Єгова. Тут Павло цитує з Пв 32:35, і з контексту чітко видно, що слова, які цитує Павло, належать Єгові (Пв 31:16, 19, 22, 30; 32:19—34; пор. коментар до Мт 1:22; див. додатки В1 і В3, вступ і Рм 12:19).

Єгова. Цитату, яка наводиться в наступному, 23-му, вірші, взято з Іс 7:14, де вказано, що Єгова дасть знак. (Див. додаток В3, вступ і Мт 1:22.) Це перша цитата з Єврейських Писань у Євангелії від Матвія.

Якщо твій ворог голодний. Тут Павло продовжує свою думку, цитуючи з Пр 25:21, 22.

Згортати йому на голову розжарене вугілля. Цей вислів Павло взяв з Пр 25:21, 22. Згадане Павлом прислів’я, а також його значення, очевидно, стосуються стародавнього методу, який використовували, щоб розплавити руду. Руду клали на розжарене вугілля і нагортали його зверху. Завдяки цьому руда плавилась, і чистий метал відділявся від домішок. Подібно доброта допомагає пом’якшити серце навіть вороже налаштованої людини і розкрити те добре, що в ній є. Ця порада робити добро своїм ворогам перегукується з багатьма іншими порадами в Біблії (Вх 23:4, 5; Мт 5:44, 45; Лк 6:27; Рм 12:14). Таке пояснення цього прикладу узгоджується з контекстом цитованого Павлом прислів’я, адже далі говориться, що того, хто так поводиться, «винагородить Єгова» (Пр 25:22, прим.). Біблеїсти по-різному пояснюють значення вжитої Павлом метафори. Але з огляду на контекст цього вірша Павло, звісно, не пов’язував згортання символічного вугілля з покаранням чи осоромленням противника.